гульливий Любч. 23, 54. Проф. Сімович (op. cit. стр. 185) стверджує, що нар. -ливий означує духові й фізичні прикмети, і це справді є очевидне при деяких із наведених прикметників (напр. завбачливий, довірливий і і.), але при деяких дуже виразна ще їх дієприкметникова вдача, а також і другий семантичний відтінок, як напр. у прикметниках: приємливий і недоторкливий. Деякі новотвори важкі і штучні, довгі й незугарні, як : приголомшливий (перекл. з рос. ошеломляющій), добродійливий, приємливий. Смілий неологізм „гульливий“.
Нар. -лий вигладжує галицькі архаїзми й заступає давній нар. -ший: померлий (= померший), минулий (= минувший, що донедавна було грамат. терміном у шкільних підручниках), а також у слові удалий Д. 329/34, хоч звичайно вживають удатний, а навіть з рос. удачний. На окрему увагу заслуговує прикм. відсталий — поль. zacofany, що в нас загально прийнявся, хоч у рос. мові є „отсталыq“ і тому вважають його теж русизмом; ані Проф. Огієнко, ані Голоскевич у своїх словниках його не поміщують. Прикметники на -лий повстали від давніх предикативних дієприкметників за додатком родових закінчень.
Наростки -ущий, -ючий — це закінчення дієприкметників, що стали прикметниками й визначують постійну при