був католиком, а тепер прийняв православну віру й друге імя Юрия, на честь свого дїда, і в 1325 р. засїв на галицько-волинськім престолї.
Становище його було одначе не легке. Він все таки був чужаницею, всї дивили ся на нього підозріливо, а бояре вважали, що він з їх ласки дістав ся на стіл і хотїли всїм правити його іменем. Се йому не подобало ся, він обсаджував себе повірниками своїми, ріжними зайдами, Чехами й Нїмцями, а се давало привід до незадоволення: говорили про нього, що він спріяє католикам тільки, хоче завести католицьку віру, викорінити православну. Бояре, не вдоволені Юриєм Болеславом, що він не слухає їх так, як хотїли вони, самі ширили такі поголоски на нього й викликали невдоволеннє в народї, що вік наводить Нїмцїв, дає їм усякі права, а Українців собі легковажить.
._114.jpg)
Помітивши се невдоволеннє, Польща й Угорщина задумали скористати з сього, щоб захопити собі галицько-волинські землї. В 1339 р., при нагодї трактату, уложеною між польським королем Казимиром і угорським королем Каролем, вони мабуть умовили ся і що до Галичини і потім на підставі тої умови заходили ся спільно коло її завойовання. Було се повтореннє спішської умови 1214 року. Угорський король вважав, що Галичина має до нього належати, на тій підставі, що за Данила угорський король нїбито, володїв нею. Але з Ка-
