Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/177

Поднїпровє стало просто пусткою. Здичіло і вибуяло за кількадесять лїт, як якийсь дикий край.

	149. Поднїпровє в XVI віцї. = Границя Литви з Польщею і Москвою --- границї воєводств — границї повітів.

Але власне сї роскішні дикі пустинї, сей край хрещеного світа, що й прозваний був через те україною, манив до себе людність, тому що не було тут нї господаря нї пана. В записках з XVI в. повно пишних, часто дуже перебільшених оповідань про тутешнє дозвіллє й богацтво дикої запущеної природи. Земля, кажуть, дає там неймовірні урожаї, вертає посїв до сто раз; сїяти що року не треба — одного року посіяти, уродить і на другий, а дасть одного року і другий і третїй урожай; лишити плуг на полї, то він за два—три днї так обросте, що тяжко його знайти. Трава на пастівнях така висока, що волів ледви видко в нїй, як пасуть ся: часом навіть і рогів з трави не видко. Бжоли така сила, що не тільки в дуплах дерев, а навіть в ями наносить меду, і не раз доведеть ся провалити ся в таку медову криницю. Ріки повні рибою, нечувана сила осетрів і иньшої риби йде з моря в ріки, так що під час того її руху списа можна встромити в воду — буде стерчати як у землї у тій масї риби. Звіря в лїсах і степах така сила, що диких биків, коней та оленей бють тільки задля шкіри, а мясо ки-