нема нїякої власти, тільки козача. Але при тім своєю властю признавали не тих начальників, що їм правительство наставляло, а своїх виборних.
Правительство брало собі в службу козаків і обіцяло їм платню платити (хоч звичайно не платило). Козаки всї покликали ся на те, що вони служать королеви, становлять військо королївське, і на тій підставі домагали ся тих самих прав, які мало військо польське, або які воно собі присвоювало.
Посилаючи ся на королївські постанови, та по своєму їх толкуючи, на свою користь обертаючи, козаки на тих королївських розпорядженнях, що видавали ся для приборкання козаччини, опирають претенсії свої на ріжні свободи і привілеї козацькі. Далї-далї виростають понятя такі, що козак має бути чоловік вольний, нїкому не підвластний, до нїчого не обовязаний крім боротьби з ворогами пограничними. Хто пристав до козаків, той стає чоловіком вільним, не підлеглим нїкому окрім виборної власти козацької.
Сих своїх прав і претенсій боронять козаки всїми способами, а що стає їх все більше і всї їх боять ся на Українї і до оборони від Татар потрібують, то по трохи таки права козацькі починають признавати ся і місцевими панами і начальством. Так творить ся з кінцем XVI в. верства козацька, званнє козацьке, і сила народу починає приставати до козаків на те, щоб користати з прав і свобід козацьких. А козаччина з тим стає силою суспільною, соціальною.
54. Прилученнє східнїх українських земель до Польщі. Саме під ту хвилю як козаччина починає набирати сили і підіймати голову, претендуючи на ріжні права і свободи, і під покров „присуду козацького“ починає удавати ся міщанська й сїльська людність, щоб вибити ся тим способом з важкої кормиги панської, — стали ся важні події, які погнали широкою хвилею народ український з Західньої України в козацькі сторони і в ряди козацькі і піднесли незмірно силу і значіннє козацтва. На сих подїях мусимо спинити ся, щоб порозуміти сю зміну в житю України: як раптом оживають східно-українські пустинї, як на них зростає поволї необорна сила козацька, і під її покров переносить ся те національне житє, що почало розвивати ся в західнїй Українї, але стріло ся з тяжкими перешкодами шляхетського пановання.