бували мідь на місцї, і тому бронза поширювала ся тільки на морськім побережу, та по більших торговельних дорогах, по Днїпру, а в глухійші краї мало заходила, тим більше що була дорога́. Перше нїж бронза поширила ся у нас на добре, стали приходити вже зелїзні вироби, далеко міцнїйші, а головно що дешевші.
Зелїзна руда у нас єсть на ріжних місцях, витоплювати з неї зелїзо досить легко, тому зелїзо з часом пішло в народнїй ужиток, хоч і не скоро. В сторонах близших до Середземного моря, куди ранїйше стало заходити знаннє металїв і їх обробленнє з полудневих країв, з Вавилону, з Сірії, з Єгипту, давно вже встигли розвинути ся всякі вироби бронвові, а потім зелїзні, а в наших краях все ще головно орудували деревом та камінем. Тільки в сусїдстві великих торгових шляхів знали металї, а далї відти були вони рідкі, зіставали ся предметом роскішним, знаним тільки людям богатим, а нарід дуже довго жив іще в камяній культурі, коли в иньших сторонах камінь уже давно вийшов з житя.
._c._21.jpg)
Міркуючи з стилю, себто з форм і фасонів виробів, і з иньших обставин, можна догадувати ся, що в тих часах ранньої металїчної культури, другого і першого тисячолїтя перед Христом, всякі культурні впливи, всякі новини і відомости, нові вироби і нові фасони приходили в наші сторони кількома дорогами. Ішли з полудня, з чорноморського побережа, куди йшли всякі новини з Азії і з Середземного моря, також з передньої Азії, з Туркестану і теперішньої Персії, через чорноморські степи; йшли з дунайських країв — теперішньої Угорщини, та з альпійських країв, де розвинуло ся всяке мистецтво під впливами середземними. Нарештї переймали наші предки дуже богато з заходу, від Нїмцїв: на се добре показують ріжні назви в старій мові нашій, прейняті з мови нїмецької; а Нїмцї переймали то від Римлян і
