Крім всякої посудини в сих глиняних мазанках дуже часто трапляють ся глиняні, добре випалені ляльки—фіґурки чоловіків, жінок, ріжної худоби. Струмент в сих оселях ще кремінний, але зрідка залетить часом і якийсь мідяний, або бронзовий.
Такі оселї йдуть від Днїпра, з під Київа через Київщину на Подїлє, в Галиччину і далї на Волощину (Молдаву) і в Балканські сторони; їх звуть в науцї передмікенськими.
._c._20-1.jpg)
._c._20-2.jpg)
5. Мідь, бронза і зелїзо. Я вже згадав, що першим металем, яким стали користувати ся люде була мідь, бо її найлекше з руди витопити. Але чиста мідь дуже мягка і мало здатна на роботу. Люде помітили, що як до неї додати цини (приблизно одну частину цини на девять частей міди), то виходить далеко твердша штука, з якої можна зробити всякий струмент. Така мішанина міди з циною зветь ся бронза[1]. В де-которих сторонах її уживали на всяке знарядє, зброю, струмент дуже довго, з яких тисячу лїт, доки не знали зелїза.
В Европі мідь, а потім бронзу стали уживати більше меньше за дві тисячі лїт до Христа. Тисячу лїт пізнїйше стало входити в уживаннє зелїзо. Золото стало звісне значно ранїйше від зелїза, серебро пізнїйше.
В наші сторони мідь і бронза приходили з полудня, з дунайських країв і з чорноморського побережа; в наших краях не видно, щоб до-
- ↑ Циною по нашому зветь ся те що, по росийськи олово, а оловом у всїх словянських народів зветь ся те, що по росийськи зветь ся свинець.
