Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/366

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


92. Старшина і поспільство. Переміна гетьмана не зробила переміни в українськім житю. Мазепа йшов слїдами свого попередника тою протореною стежкою якою пішла вся старшина лївобічна, жадна спокою і вжитку по десятилїтях безладної і нещасливої боротьби. Упадок Дорошенка послужив наукою і заразом показчиком нових обставин. Се був останнїй дїяч Хмельниччини, останнїй вірний представник плянів українського визволення, і ті крайнї способи, яких хапав ся він для їх здїснення, і та доля, яка його спіткала — покиненого всїми, зненавидженого народом — наводила його сучасників на гадку, що Українї нема виходу з московської стежки. Даремно, думали, борюкати ся з московською силою, маючи против себе поспільство, ворожо настроєне против старшини з мотивів соціальних і підозріливе навіть для найчистїйших полїтичних ходів її, і таке ж вороже і непевне Запороже. Лекше, було плисти за московською течією та користати з ласк московських правителїв для власного достатку.

288. Водосвятиє (звідти ж).

Обкроюючи полїтичні свободи України, добиваючи ся все нових