Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/393

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


давнїйше значіннє. Нїчого він не міг зробити без відома, а властиво — без дозволу царських резідентів, і кождий на Українї розумів, що сила не в гетьманї, а в тих резідентах, в царських мінїстрах та ріжних довірених людях. Вони далї роспоряджали ся на Українї як хотїли по своїй волї. Правительство царське обтяжало Україну постоями військ московських, що страшенно оббірали людність українську. А козаків ганяло в далекі сторони, на копаннє каналів, на будову кріпостей, в околицї Петербурга, в Астрахань, на Кавказ, „на линїю“ — як тодї казали, і там козаки гинули й мерли цїлими тисячами, а котрі й вертали ся, то потративши здоровє і весь припас, а не діставали за се ніякої заплати.

309. Мазепа нїби то — старий малюнок з портрета, що нїби був тодї в монастирі під Лисянкою.