Ця сторінка вичитана
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d1/%D0%86%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_309.jpg/330px-%D0%86%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_309.jpg)
309. Мазепа нїби то — старий малюнок з портрета, що нїби був тодї в монастирі під Лисянкою.
давнїйше значіннє. Нїчого він не міг зробити без відома, а властиво — без дозволу царських резідентів, і кождий на Українї розумів, що сила не в гетьманї, а в тих резідентах, в царських мінїстрах та ріжних довірених людях. Вони далї роспоряджали ся на Українї як хотїли по своїй волї. Правительство царське обтяжало Україну постоями військ московських, що страшенно оббірали людність українську. А козаків ганяло в далекі сторони, на копаннє каналів, на будову кріпостей, в околицї Петербурга, в Астрахань, на Кавказ, „на линїю“ — як тодї казали, і там козаки гинули й мерли цїлими тисячами, а котрі й вертали ся, то потративши здоровє і весь припас, а не діставали за се ніякої заплати.