Перейти до вмісту

Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/408

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

З польського безкоролївя і боротьби ріжних партий за польську корону, куди замішала ся також і Росія, та з росийсько-турецької війни, силкував ся заінтересувати ворожі Росії держави українською справою та побудити їх, щоб сею справою зайняли ся, — але все те було даремне.

Сї Орликові заходи і в оден майже час розпочата війна в Польщі, в Криму та Молдаві змушували росийське правительство бути обережним в відносинах до України. Воно стримувало ся і не повертало різко своєї полїтики, хоч в правительственних кругах росийських давно повіяло иньшим вітром. Цар Петро II вмер 1730 р., його місце зайняла його тїтка цариця Анна і з нею вернув ся суворий настрій її дядька Петра I. Коли старий Апостол захорував тяжко — розбив його паралїж 1733 р., цариця не дозволила передати правління українській старшинї, а поручила правити Україною свому резидентови кн. Шаховскому з радою, зложеною пополовинї з Українцїв і Великоросів; так приготовлено було нове правительство, що мало зайняти місце гетьмана по його смерти. За те зроблено деякі полекші в поборах та податках і зменшено число великоросийських полків, розкватированих на Українї, то що.

Апостол скоро вмер (в сїчнї 1734 р.). Була то як на ті тяжкі часи теж на мала утрата для України. Без сумнїву, він щиро бажав добра своїй Українї і вмів працювати для того добра. Коли його полїтика похила і покірна може вражати неприємно, то треба памятати, як трудно було здобути ся йому на яку небудь твердшу полїтику маючи наоколо себе нові поколїння українського громадянства, виховані в московській школї, зневірені в можливости не то що боротьби, а й просто якогось гідного повождення, призвичаєні запобігати перед усїм московської ласки, — та всяких пройдисвітів, нї з чим не звязаних з українським народом і Україною, що з ласки царських близьких позасїдали на ріжних визначних урядах і не мали перед собою иньшої мети, як збогаченнє своє і своєї сїмї.

101. Друге скасованнє гетьманства. Смертю Апостола росийське правительство покористувало ся, щоб знову скасувати гетьманство. На першу відомість про смерть його роспублїковано друкований указ, що на те аби вибрати „доброго і вірного чоловіка к тому знатному уряду“ треба пильної і міцної розваги, отже поки знайдеть ся такий, цариця заводить „правлїннє зложене з шести осіб“. Царський , резидент кн. Шаховской з двома товаришами Великоросиянами і ґенеральний обозний Лизогуб з двома товаришами-старшинами будуть спільною радою полагоджувати всї справи гетьманського уряду „А бути їм в засїданнях в равенстві, а засїдати по правій сторонї Вели-