теж в роскїшній каретї, запряженій шістьма конями, окружений скороходами і лакеями, в супроводї бунчукових товаришів, запорозьких козаків і компанейцїв. В церкві наступило проголошеннє царського потвердження, потім клейноти відвезено до гетьманської палати, і там гетьман приймав обідом старшину й иньші чини. Українські лїтописцї з великою докладністю поописували всї сї церемонії — останнїй відблиск української державности, і заховали їх в своїх літописах як останню радісну подїю українського житя перед доконечним скасованнєм української автономії.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2a/%D0%86%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_325.jpg/440px-%D0%86%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_325.jpg)
Сам новий гетьман був чоловік зовсїм чужий Українї й її житю. Він виріс в Петербурзї, був усїм звязаний з петербурським панством. Його довіреним дорадником був Гр. Теплов, бувший його учитель, чоловік хитрий і недобрий, українським порядком неприхильний, його пізнїша записка „про непорядки в Малоросії“ дала цариці Катеринї матеріал против українського гетьманського і старшинського правлїння, для його скасовання, і на Українї Теплова вважали головним провинником в скасованню гетьманства. Оповідали, як ще в перший обїзд України з новим гетьманом стала ся пригода: в Чернигові вітер здер з Розумовського кавалєрію св. Андрія і Теплов підхопив її; з того, стара Розумиха ворожила синови лихо від Теп-