Звістки про таких українських виходнїв маємо ще з другої половини XVI, потім в першій половині XVII в. Значна маса таких пересельцїв вийшла в 1638 р. з гетьманом Яцком Острянином — було їх самих козаків звиш 800 душ, не рахуючи жінок і дїтей. Вони оселили ся в околицях Чугуєва й орґанїзували тут осібне військо козацьке, але щось скоро сприкрило ся їм тут, вони збунтували ся, вбили Острянина й пішли назад за польську границю. Потім особливо великий рух наступив, як нарід розчарував ся в Хмельниччині, особливо після Берестечка, в 1651 р. Українцї йшли великими партиями і меньшими ватагами, селили ся слободами, ставили городи, та переносили козацький устрій в ті сторони. Так 1652 р. тисяча козаків з полковником Дзиньковським, прийшовши з сїмями і всїм господарством, оселили ся над р. Сосною, поставили город Острогожськ і зробили початок Острогожському полкови. В тім же часї иньші Українцї оселили ся над Пслом, поставили город Суми й положили початок полкови Сумському. 1654 р. стрічаємо перших осадників в Харкові, що будують тут на другий рік город і т. д. Переселеннє потім трівало й дальше, в 1660, 1670 і 1680-х роках, і зайняло велику просторонь, як добра половина Гетьманщини, тільки рідше заселена.
За свою військову службу сї українські слобожане були увільнені від всяких податків і повинностей, їм позволено жити й правити ся „по своїм обиклостям“, і на взір Гетьманщини вони орґанїзували тут полки, числом пять — Сумський, Ахтирський, Харківський, Острогожський й Ізюмський. Полки поділяли ся на сотнї й мали такий же устрій як в Гетьманщинї, правили ся виборною старшиною; тільки безпосередно підлягали московським приказат, і взагалї стояли в більшій залежности від московського начальства, нїж полки Гетьманщини. Гетьмани пробували намовити московське правительство, щоб віддало слобідські полки під гетьманське начальство. Особливо Самойлович добивав ся того, як Москва відрекла ся правобічної України. Але Москва, маючи замір з часом і Гетьманщину поставити в подібне становище, не здавала ся на сї представлення. Рано заведено в Слобідщинї московське право — судили по законам московським, тим більше що між українськими осадниками було де що і московської домішки таки відразу, і тутешня старшина росийщила ся ще скорше і лекше ніж у Гетьманщинї. Слобідщина служила московським правителям немов пробним камінем для касовання козацьких порядків, і звичайно правительственні реформи в Гетьманщині на кількадесять лїт попередержали ся реформами в Слобідщинї.
Уже в 1732 р. в Слобідщинї попробували були зовсїм скасувати старий козацький устрій: заведено замість козацьких полків драґун-
