розвинула ся в напрямі більш поступовім і народолюбнім, в дусї романтичного народництва росийської України. Вона також цїкавить ся історією й етноґрафією свого народа, збирає піснї й перекази та пробує свої сили в лїтературнїй роботї, зближаючи ся до взірцїв українських — одність українського народу по оба боки росийсько-австрийського кордону відчуває вона в повній силї. Симпатичний поет Маркіан Шашкевич являєть ся першим народнім поетом Галичини і пізнїйший український, народовецький рух Галичини признав його своїм первоначальником і патроном. Якову Головацькому судило ся стати першим патентованим ученим — професором української мови на новозаснованій катедрї львівського унїверситету. Третій член сеї „руської трійцї“, як її прозвали, Іван Вагилевич займав ся історією, етноґрафією, словесністю — всїм по троху.
Та дїяльність сього кружка не йшла гладко. За останнї десятилїтя відносини офіціальних кругів до українського питання встигли змінити ся рішучо. Австрийські власти, маючи досить клопоту з тодїшніми польськими революційними течіями, не хотїли мати нових клопотів ще й в українським рухом. В духовних унїатських кругах, котрим передано цензуру українських книг, також панував напрям реакційний, узко-церковний, неприязний і підозріливий народнїм елєментам в лїтературі. Книжки навіть самого цензурного змісту: релїґійнї, похвальні оди на честь австрийського дому — забороняли ся тому тільки, що мова їх була не досить словянська, або що замість словянського письма вони були написані гражданкою. Тому й заходи „руської трійцї“ в офіціальних кругах були прийняті підозріливо і ворожо. Перший альманах „Зоря“, зложений для друку кружком Шашкевича в 1834 р., духовна цензура заборонила. Зложили новий збірник, ще обережнїйше, з народнїх пісень і переказів та власних поезій і наукових статей під назвою „Русалка Днїстрова“ і надрукували його в Пештї, на Угорщинї, щоб розминути ся з галицькою цензурою. Але й се не помогло: коли книжка прийшла до Львова, цензура арештувала її всю і тільки в 1848 р. удало ся її видобути з арешту. На самих авторів впали ріжні неприємности. Хоровитий Шашкевич не витримав їх і вмер в недостатках, як священик на убогій парафії; Вагилєвич пішов шукати хлїба у польських панів і змарнував ся. Галицьким гасителям здавало ся, що придавили український рух до решти.
Та налетів бурхливий 1848 рік і зараз перемінив усю обстанову. Европейська революція сильним відгомоном відбила ся по австрийських краях, викликавши більше або меньше значні рухи. Підняла ся Угорщина. В Галиччинї Поляки почали ладити повстаннє для визволення Польщі. Австрийське правительство тодї знову пригадало собі галицьких
