чи вже вороги перелїзли через мур? чи не опанували міста? Тодї патріарх, щоб прогнати той страх, звелїв обнести по мурах ризу Богородицї, що переховувала ся в одній з церков; духовенство з святошами і з цїлим містом ходило по мурах і правило молебнї, і се вважало ся чудом божим, що після сього руське військо кинуло місто і поплило геть. Потім оповідали, що велика буря підняла ся, як у море умочили ту ризу Богородицї: вона розбила човни Руси та змусила їх тїкати; але се вже пізнїйше додано: сучасні нїчого про се не кажуть, а Русь покинула Царгород мабуть прочувши, що імператор вертаєть ся з військом.
._c._55.jpg)
Сей сміливий напад на саму столицю примусив візантийське правительство знову заходити ся коло Руси. Були вислані посли, до руських князїв з богатими дарунками, дорогоцїнними грецькими матеріями і убраннями, шовковими, золотими і срібнотканими. Вони уложили згоду, трактат з князями, а епископ, висланий з посольством, намовив богатьох охрестити ся. Греки оповідають, що й тут не обійшло ся без чуда. Русь, слухаючи єпископа, захотїла, аби й їм якесь чудо показав, як стільки їх оповідає: сказали йому, аби положив в огонь євангелїє, що держав у руках, і коли воно зістанеть ся цїле, як ті отроки в пащи огненій, про яких оповідав, — тодї вони охрестять ся. Епископ вложив євангелїє в огонь, і воно справдї зістало ся цїле, і тодї богато Руси охрестило ся. Але такі чуда з євангелїєм оповідають ся при ріжних оказіях.
Окрім походів на грецькі городи Русь ходила і на каспійське побереже. Припадком згадує оден пізнїйший арабський письменник, що описував історію Табарістана, себто полудневого побережа Каспій-
