волости, прийшов під Київ з полками своїми і помічними ватагами Хозарів та Ясів. Але Київ зістав ся вірним Ярославу, і Мстислав не став його здобувати, а загорнув заднїпрянські землї й осїв ся в Чернигові. Прочувши про се, Ярослав прийшов уже з варязькими полками і пішов на Мстислава. Під Листвином коло Чернигова стала ся сильна битва, оспівана в стариннїй піснї і за нею описана в лїтописи:
З вечера Мстислав урядив своє військо; по серединї поставив сіверянські, чернигівські полки, а дружину свою приховав у безпечнїйших місцях, з боків. Настала ніч грозова, гром, блискавиця і дощ, і сказав Мстислав дружинї: рушаймо, се нам на користь. І стала ся сїча лиха і страшна. Як блискала блискавиця, світила ся зброя, і тільки як освітлювала блискавиця, бачили мечі і рубали при тім світлї однії одних. Вся сила варязька впала на Сїверян, і потомили ся Варяги, рубаючи їх. Тодї Мстислав ударив на них з своєю дружиною і почав рубати Варягів. І побачив Ярослав, що програв, і побіг з Якуном (Гаконом); князем варязьким (котрого привів з собою), і відбіг Якун своєї золототканої луди (шати). Вдосвіта оглянув поле Мстислав і побачивши побитих Сїверян і Варягів, сказав: хто б не радїв такому — от лежить Сїверянин, а от Варяг, а дружина моя цїла!
Оповідалось отсе певно в похвалу Мстиславови, за таку його прихильність до дружини — і добре тут малюють ся ті давнї князї-дружинники, що нї трохи не жалували вірних своїх підданих, тільки дружину берегли як власного ока.
По сїй битві Мстислав післав до Ярослава, заохочучи подїлити ся батьківщиною: Київ і землї на захід від Днїпра нехай візьме Ярослав, а Мстислав заднїпрянські. Ярослав пристав на се, і так подїлили ся, і потім жили з згодї і разом в походи ходили. Мстислав мав свою столицю в Чернигові, де зачав будувати собор св. Спаса — найстаршу церкву, яка лишила ся на Українї. Та вмер несподївано, а ще перед ним його син-одинак. І так несподївано зібрали ся батьківські землї, майже всі, в руках Ярослава. Тільки в Полоцьку зістало ся потомство Ізяслава і княжило в північно-західнїх частях Володимирових земель. Всїми иньшими землями заволодїв Ярослав і передав потім свому потомству.
29. Ярослав. Коло того ж саме часу як смерть Мстислава передавала в руки Ярослава цїлу половину його батьківщини, стали ся ще иньші події, які дуже скріпили його державу. На полуднї зломила ся сила печенїзька, на заходї польська. На Печенїгів натисли зі сходу орди турецькі: Торки, а з ними Половцї, і під їх натиском Печенїги не могли удержати ся. 1036 року, в рік смерти Мстислава, напали вони на Київ, великою силою. Мабуть була се цїла орда Печенізька, що сунула
