(с. 249), городництво (с. 250) і садівництво (с. 251), історичні звістки (с. 252), історичні й археольоґічні вказівки (с. 253). Скотарство (с. 254), лїнґвістичний матеріал (с. 255), птиця (с. 256), пчільництво (с. 247), архельоґічні й історичні звістки (с. 257–8), ловецтво (с. 259), рибальство (с. 260). Оброблюваннє продуктів: кушнїрство (с. 261), ткацтво (с. 262), гончарство (с. 263), „древодїлє“ (с. 263–4), металїчні вироби (с. 265).
- Побут: пожива і питє — факти лїнґвістичні (с. 266), археольоґічні й історічні (с. 267); одежа (с. 269), археольоґічні останки старого костюма (с. 270), історичні описи і образки (с. 271), житло (с. 272), хатнє урядженне (с. 273), обстанова подвіря (с. 274), їзда (с. 274–5), зброя (с. 275–6), музичні інструменти й забавки (с. 277).
- Торговля:
- Найдавнїйші сліди торговлї (с. 278), головні напрями найдавнїйшої торговлї й культурних зносин — полудневий і східнїй (с. 279), західнїй (с. 280); монетні скарби (с. 281). Торговля в часах по великім розселенню: Днїпрова дорога (с. 282), чорноморська торговля (с. 284), Русь в Царгородї (с. 285), звістки про середземну торговлю (с. 286), предмети русько-візантийської торговлї (с. 287); торговля з Кримом (с. 289) і степовими ордами (с. 290). Північна торговля (с. 291), тортовля з центральною Европою (с. 292). Східня торговля (с. 298), Болгар (с. 294) і Ітиль (с. 295), Араби в Київі (с. 296), предмети східньої торговлї — руський експорт (с. 277), арабський імпорт (с. 299), упадок торговлї (с. 301), час розцвіту східньої торговлї — монетні дати (с. 300–1). Внутрішня торговля й її предмети (с. 302), Київ і головні торговельні дороги (с. 303), відносини ввозу до вивозу (с. 304), розвій кредиту (с. 305).
| VI.
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
с. 306―365
|
- Чоловік:
- Фізичний тип — давнї описи (с. 306), археольоґічні дані (с. 308), кранїольоґічне питаниє (с. 308–9), ноша голови (с. 309), чистота (с. 310). Вдача (с. 310), античні звістки (с. 311), людяність (с. 312), пири (с. 313), війна (с. 214). Релїґійний світогляд (с. 315), боги (с. 316). Сварог (с. 317), Перун (с. 319), Даждьбог і Хорс (с. 320), Велес, Сварожич (с. 321), темні сили (с. 322), теоморфізм (с. 323), меньші божества (с. 324), культ (с. 325), питаннє про людські жертви (с. 326), волхви (с. 328), віра в долю (с. 329). Ідея посмертного житя (с. 330), похоронний обряд (с. 331) — історичні оповідання (с. 332), археольоґічні факти: паленнє (с. 333) й похорон небіжчиків (с. 334); тризна (с. 335), культ небіжчиків предків (с. 336). Поганський калєндар (с. 337), свята (с. 338).
- Родина і суспільна органїзація:
- Шлюб — оповіданнє Повісти (с. 339), форми шлюбу (с. 340), вказівки сучасного весїльного обряду (с. 341), питаннє про слїди примітивних форм супружества (с. 342); патріархальна родина (с. 344), факти лїнґвістичні (с. 345) й історичні (с. 346); становище жінки (с. 347), супружа вірність (с. 348), забиваннє жінок (с. 349), становище вдови (с. 350), власть батька (с. 351). Рід (с. 351), рід „Повісти“ (с. 352), ширша родина (с. 353), задруга (с. 354), дворище (с. 355) і посябрина
|
