|
(с. 356). Племя (с. 357). Упадок родового устрою (с. 358). Сільська громада (с. 359), вервь (с. 360). Город (с. 361), городища (с. 362); городські союзи (с. 363), системи городів (с. 364), волости-землї (с. 365).
| VII.
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
с. 366―428
|
- Завязки полїтичного устрою українських племен:
- Полїтичний устрій в часах розселення (с. 366), власть у Антів (с. 367), племінні начальники (с. 368), віче (с. 369), ширші орґанїзації (с. 370). Звістки з X–XI вв.: племінний устрій (с. 372), його живучість (с. 873), городські волости (с. 374), князі (с. 375), становище князів супроти віча (с. 376), ширші полїтичні орґанїзації (с. 377), Масудієва Валїнана (с. 378).
- Початки Київської держави:
- Київські перекази (с. 279), теорія Повісти временних лїт — тенденція варязька (с. 380), тенденція новгородська (с 381), концепція „Повісти“ (с. 382), хиткість традиції (с. 385), комбінації (с. 384), недорічности „Повісти“ (с. 385), вагання новійшої історіографії (с. 386), поправки варязької теорії (с. 387). Початок руського імени (с. 388), початки полїтичної орґанїзації в Київщинї (с. 389), десяточна орґанїзація (с. 390); можливий початок її (с. 391), розвій дружинних сил Київа (с. 392), звістки про них (с. 393); хронольоґія початків Київської держави (с. 394). Хозарська зверхність (с. 395), здогади про її вплив на полїтичну орґанїзацію Руси (с. 396). Роля (торговельних центрів (с. 397). Варязкі дружин (с. 398) й їх значіннє (с. 399), розвій княжої власти (с. 400). Звістки про Русь IX в.: жития Ґеорґія Амастридського й Стефана Сурозького (с. 401), похід 860 р. (с. 402), похід на Табарістан (с. 403), дипльоматичні зносини: руські посли 839 р. і церковна місія 860-х рр. (с. 404). Найдавнїйші київські князї (с. 405), непевности традиції (с. 406), Аскольд (с. 407), Дир (с. 408), Олеги (с. 409), катальоґ найдавнїйших князїв (с. 410).
- Сформованнє Київської держави:
- Схема „Повісти“ (с. 410), реґресивний метод дослїду (с. 411), ріжні форми залежности від Київа (с. 412), прилученнє земель на Днїпровій дорозї (с. 413), кольонїї в фінських землях (с. 371), лївобічні землї (с. 415), Подонє (с. 416), азовське побереже (с. 417), Деревська земля (с. 418) і дальші західнї (с. 419); Новгород і північні землї (с. 420), значіннє Новгорода в руській полїтичній системі (с. 421). Територія держави в початках X в. (с. 422), союз державних і торговельних нітересів (с. 423). Князївства середини X в. (с. 424), розвій їх залежности (с. 425), орґанїзація Руської держави X віку (с. 426), централїстичні і децентралїстичні тенденції (с. 427), становище київського князя (с. 428).
| VIII.
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
с. 429―477
|
- Часи Олега:
- Традиція про Олега (с. 429); похід на Візантию (с. 430), русько-візантийські умови (с. 431), Русь у візантийськім війську (с. 483); походи на каспійське побереже (с. 435), билини про Вольгу й похід на Індийське царство (с. 390), кінець Олега (с. 436).
|
