коло Н. Александрії (Пулав), на р. Воронежі (в с. Костенках), і в печерах Крима[1]. Далї на північний схід слїдів ділювіального чоловіка не викрито.
Окрім кримських печер тільки одна нахідка — в м. Студеницї над Днїстром вказує на житє тодїшнього чоловіка в печерах; иньші нахідки маємо нросто при берегах рік. Докладнїйше з них вислїджені: одна з київських стоянок, мізинська і гонецька: тому вони найбільш цїкаві. Київська належить до раннїх після-ледових або — навіть межи-ледових часів; вона залягає під грубою верствою льосу, в верстві піску (13–20 метрів під поверхнею) і досї являєть ся найдавнїйшим слїдом і документом людського житя в східнїй Европі[2]. Останки
- ↑ Про нахідки київські, мізинські і гонецькі див. низше. Про нахідки коло с. Селища подав звістку проф. Криштафович в рефератї на XI зїздї росийських природників, і потім в Древностях моск. арх. общ. XXI с. 178. Про подільські — Уваровъ op. c. с. 111 (з околицї Камінця) і Труды VI археологич. съѣзда I с. 95 і новійше — Древности моск. общ. XXI l. c. (Студениця). Про нахідки волинські кажу на основі устних відомостей. Про нахідку пулавську — Криштафовичъ Послѣтретичныя образованія въ окрестностяхъ Н. Александріи, 1896. Про воронїзьку: Кельсіевъ Палеолетическіе кухонные остатки въ с. Костенкахъ Ворон. у. (Древности московск. археол. общества т. IX, II). Про кримські: Уваровъ Археологія Россіи I с. 282, II с. 144, Древности моск. археол. общ. XII. 1 (статя Мережковского), Извѣстія географ. общества XVI. 2. Див. ще про нахідку в с. Шаповалівцї — реферат Самоквасова в кн. Антропологическая выставка т. III, с. 338–9 (Извѣстія общества люб. естествозн., антроп. и этнографіи т. XXXV); про катеринославську — К. Мельникъ Каталогъ коллекціи А. Н. Поль въ Екатеринославѣ т. I, 1893 с. 4 (Ковальська балка коло Кривого Рога, одначе деякі з річей тут зареґістрованих мусять належати до пізнїйших часів, як полірована сокіра-молоток, № 82 і спис з слїдами полїтури — № 83, заходи коло провіренпя палєолїтичности сеї нахідки пе удали ся). Про нахідки ще меньше певні або ще меньше звістні див. в вид. 2.
- ↑ Про київські нахідки — Публичныя лекціи по геологіи и исторіи Кіева проф. Армашевського й Антоновича 1897 і протоколи XI зїзда — Труди II с. 141–3. Хв. Вовк Передісторичні знахідки на Кирилівській улицї в Київі (Материяли до українсько-руської етнольогії т. I) і Маґдаленське майстерство на Українї (про орнаментовані сїкачі мамута) — Записки Наук. Тов. ім. Шевченка т. XLVI. В. Хвойко Каменний вѣкъ средняго Приднѣпровья — Труды XI археол. съѣзда т. I, його-ж Decouvertes paléolithiques recemment faites en Russie (L'Anthrop. 1901) і реплї-
східнїй, підносячи, що тут правдоподібно істнувала рання неолїтична культура, бо ледівець сюди не заходив; він вказує на нахідку з Чистопадів (пов. Броди), що на його погляд має типові прикмети технїки Сент-Ашель. Але він бачив сей предмет не in situ, а в музейній колєкції, і досї докладно констатованих палєолїтичних нахідок з української Галичини ще не маємо.
