Взагалї береги середнього Днїпра, можна сказати, вкриті останками неолїтичної епохи — стоянками й робітнями, що в сумі виказують істнованнє досить значної людности в ті часи: на просторони яких пятьдесяти верст між Київом і Трипіллєм їх було помічено по обох боках Днїпра кільканадцять (тут сї спостереження можна було легко робити, бо вітер, розмітаючи піскові кучугури, відкриває сї правікові останки людського житя). Такіж печері, викопані в верствах глини, які ми бачимо під Київом, ідуть далï Дніпровим побережем; між Вишгородом і Терехтемировим в наддніпрянських кручах звісно звиш 50 таких печер, хоч вони досить легко заникають — нищаться, засувають ся землею[1]. Як особливо богату останками назву околицею с. Вишеньок під Київом, незвичайно богату кремінним знарядєм дуже тонкої і делїкатної роботи. Трохи низше Днїпром, в порічю рр. Стугни і Красної в околицї Трипілля викрито слïди множества осад сеї передмікенської культури (по місцю нахідок названої трипільською). Люди жили тут в хатах, углублених в землю, а зверху надбудованих з дерева, виліпленого глиною; зроблені проби реконструкції такої домівки представляють її в видї неглубокого заглублення в землі од 3 до 5 метрів в довжину і ширину, з глубшою ямою в центрі, де містить ся огнище: стïни робили ся з частокола або плетня і облïплювали ся глиною змішаною з половою або висïвками. Центральна яма, в сусїдстві огнища буває завалена останками їжі — особливо кістками звірят (оленя, кози, свинї, корови, вівцї, коня), рибячими кістками і лускою, черепашками, перемішаними з попілом, черепками з розбитої посуди, і знарядєм камінним, роговим і кістяним. Останки попілу стрічали ся также і по за домівкою, на дворі. Відмінний від сих хат тип дають т. зв. точки, що в Трипільській околицї стрічають ся поруч них. В них нема слїдів таких богатих останків, за то маса глиняної посуди, цїлої або побитої, часом з слїдами попілу і недопалених людських костей. Підлога в них з паленої глини, без центральної ями: стіни були також лїплені з глини. Висловлена була гадка, що сей другий то гробовища мешканцїв передмікенських осель. Але докладно відмежувати сї два роди будови, що стрічають то поруч себе, то тільки
- ↑ Про пеолїтичні гнïзда в околицях Київа і по Днїпру — Археологическая карта Кіевской губ. В. Антоновича, статï М. Біляшевського Первобытный человѣкъ на берегахъ р. Днѣпра вблизи Кіева, в Київській Старинï 1890, IV, Нѣсколько новыхъ стоянокъ — ibid. 1891, III, і Слѣды первобытнаго человѣка — Труды VIII съѣзда т. III, К. Мельник в Трудах IX съѣзда т. II і Каталогъ коллекціи Поль (таб. I — Вишеньки), Т. Кибальчич в Сборнику археолог. института т. III, Самоквасов в кн. Антропологическая выставка III (с. 339–400) й ин.
