одні в даній місцевости, не завсïди можливо, і спеціально похоронне призначіннє тих глиняних „точків“ також вимагає ще вияснення[1].
В міру того як роблять ся пильнїйші дослїди, викривають ся богаті слïди людського житя в побережах і иньших рік: так нпр. показується, що смітниками, останками житя неолітичних часів покриті береги р. Уша і його допливів, особливо р. Норини, де бачимо численні слїди осад й фабрик кремінного знарядя (а особливо прясел на веретена, що виробляли ся тут з шіфера і звідси широко розповсюджували ся по Українї, навіть в історичних часах). Неолітичні останки викриті також в сусїдстві нижнього Уша, в порічю Припети й нижнього Тетерева: в великім числї сконстатовано їх в порічю Буга (прослїджено береги між Берестєм і Володавою), і т. д. Велике гнїздо осад і робітень виступає в полудневій Волини, в околицях верхньої Горини й Ікви, де звістно вже близько сорок таких місць, і між ними кілька незвичайно богатих фабрик, головно полїрованого камінного знарядя (як В. і М. Мощаниця, Радимин). З иньших, особливо визначних богацтвом останків місць згадаю Юрєву гору коло Сміли, де назбирано з півтори тисячі знарядь. Велика робітня відбиваного і полїрованого камінного знарядя, костяних виробів і посуди вислїджено коло с. Волоського на Днїпрі (низше Катеринослава). Богату останками стоянку викрито в с. Пироговцї на Деснї (Новгородсїверського пов.), в Хайловщинï на Донцї і взагалї на піщаннх берегах Донця, й ин.[2]. Слїди осель-мазанок з мальованою посудою (т. зв. передмікенської культури) від київських околиць[3] тянуть ся передстеповим поясом далеко на полудневий захід в басейн Дунаю: гнїзда сих осель викриті в порічю р. Гнилого Тикича коло с. Колодистого в Звенигородськім пов., в порічю Кодими
- ↑ Про трипільські нахідки: Хвойка Каменный вѣкъ р. Приднѣпровья, і йогож: Раскопки 1901 г. въ области трипольской культуры, (Записки отд. русской и слав. археологіи Русскаго Археол. Общ. т. V). Про иньші низше.
- ↑ Антонович Археологическая карта Волынской губ. (тут і дрібнїйша лїтература), йогож О каменномъ вѣкѣ въ Зап. Волыни (Труды XI зïзду т. I). Якимовичъ Дюнныя стоянки неолитической эпохи въ Радомысльскомъ уѣздѣ Киевской губ. (Археолог. лѣтопись Южной Россіи, 1903). Н. Бѣляшевскій Дюнныя стоянки неолитической эпохи на берегахъ Западнаго Буга (Труды XI зїзда, I). Бобринскій Курганы и случайныя археологическія находки близъ м. Смѣлы 1 с. 122 (Юрєва гора). Каталогъ коллекціи Н. Поль (с. 113 — Волоське). Самоквасовъ — Антропологическая выставка I, с. 339 (поріче Десни). Городцовъ — Труды XII съѣзда с. 175, 249, й ин.
- ↑ В лїтературі появили ся глухі звістки про нахідки в порічю Десни (у Хвойки), але близше про них нічого не звісно.