коло с. Криничок (Балтського пов.), в порічю Ушицї коло с. Крутобородинець (Летичів. пов.). Далї велике множество бачимо їх в Галичинї, в порічах лївих притоків Днїстра — Збруча, Ничлави, Серета, Джурина (коло Васильківець, Зеленчі, Капустинець, Золотого Більча і найновійші коло Кошиловець), і над самим Днїстром (коло Городницї і Мільницї). Викрито їх в порічю Прута на Буковинï (коло с. Шипинцї) і на Бесарабії (Петрені в Білецькім пов.), і відси слïди анальоґічної культури йдуть далї на захід[1]. Скрізь в наших находках виступають тут поруч характеристичної мальованої посуди отсï характеристичні також останки глиняних мазанок (вимощені глиною стїни, місцями глиняна підлога і глиняна ж стеля) з обстановою пізнього неолїта — знарядєм з каміння, рога і кости, з виразними слïдами одомашнення звірят і початків хлїборобства.
На Поднїстрянщинї слïди неолїтичного чоловіка бачимо в скальних печерах, як і в палєолїтичні часи. Печери з слїдами неолїтичного побуту знайдено також на галицькім Поділлю (коло Золотого Більча)[2].
Камінь і в сїй стадії культури зіставав ся головним матеріалом для всякого знарядя, але технїка його значно вища в поріваню з палєолїтом: знарядє відбите зручним ударом вирівнюєть ся і вигострюєть ся дрібними ударами — тим надаєть ся йому й краща, правильнїйша форма, і більша користність. Деякі знарядя, як молоти, сокірки, долота, клини, делїкатно полїтерують ся. Для насаджування на держално просвердлюють ся акуратні дïри, чого не знала палєолїтична технїка. Саме знарядє стає більш ріжнородним, появляють ся нові форми його, напр. булави, долота; сокіри й молотки приберають ріжні варіяції.
- ↑ Відомости про сï нахідки до р. 1903–4 зібрані в 2 вид. сього тому і в статї Вовка: Вироби передмікенського типу у неолїтичних становищах на Українї (Матеріали до українсько-рус. етнольоґії, VI ст.). Доповнити її треба такими важнїйшими публїкаціями: Хвойка Роскопки 1901 г. (як вище); R. Kaindl Prähistorisches aus der Bukowina (Jahrbuch der Zentral Kommission, 1903 і 1904, осібно п. т. Beiträge zur Vorgeschichte Osteuropas, 1910) i Neolithische Funde mit bemalter Keramik in Koszyłowce (ibid., 1908) — нахідки в музею львів. унїв. знаю з автопсії); Niederle Slovanské Staroż. I гл. XI: А. Спицынъ Раскопки глиняныхъ площадокъ близъ с. Колодистаго (Извѣстія археол. ком. ХІІ, спровозданнє пок. Доманицького). Штернъ Доисторическая греческая культура на Югѣ Россіи (Труды ХІІІ археол. зїзду, I, 1907). Реферат Хвойки про роскопки в Крутибородинцях — виходить в Трудах XIV арх. зїзду, див. Извѣстія с. 47. Про розкопки криницькі знаю від А. Спіцина.
- ↑ Materyaly antropologiczno-archeologiczne IV с. VII–VIII. Oesterreichische Monarchie in Wort und Bild, Galizien, с. 118.
