жили в наших степах, і навіть одомашненнє коня взагалï деякі дослїдники ведуть зі східноевропейських степів). Не підлягають сумнїву початки хлїборобства: в тих же глиняних будовах в значних масах стрічають ся зерна збіжа ячменя й особливо пшеницї, в цїлим видї, і в видї круп, також пшенична, просяна й ячмінна полова. Для мелення і обдирання зерна служили заглублені камнї з другим округлим каменем до ростирання, що дуже часто стрічають ся в неолїтичних осадах Поднїпровя і Поднїстря, — сї зернотерки були прототипом ручних жорен[1].
В сумі образ матеріальної культури пізнïх неолїтичних часів, який дають наші розкопки, відповідає досить близько тому образу, який дослїди лїнґвістичні дають індоевропейській культурі на переломі неолїту й металічної культури, перед розселеннєм індоевропейських племен. Се побачимо низше.
Естетичному розвою неолїтичної людности наших країв дає високе свідоцтво мальована й ґравірована кераміка з кінця сеї доби (т. зв. передмікенська). Хоч початком своїм вона, мабуть не була свійська, але в кождім разї розвинула ся й держала ся на широкій просторони нашої території роботою свійських майстрів: численні гончарські горни й смітники з невдалим начиннєм і слїдами випалювання свідчать про се виразно. Способи виробу дуже примітивні — начиння роблять ся ще
- ↑ Про нахідки згадані статї Хвойки, Вовка, Штерна. Спеціальна статя про кости з кошиловецьких розкопок: Dure, Untersucbungen über neolithische Knochenreste aus Ostgalizien (Ztscbr. f. landwirtschaftl. Versuchswesen in Oesterreicb, 1909). Про одомашненнє звірят і початки хлїборобства взагалї крім нового, на ново обробленого видання клясичноï працї Гена (V. Hebn, Kulturpflanzen und Haustiere in ihrem Übergang aus Asien nach Griechenland und Italien sowie in das ubrige Europa, див.: E. Hahn Die Haustiere und ihre Beziehung zur Wirtschaft des Menschen, 1896. C. Keller Die Abstammung der ältesten Haustiere, Ціріх, 1902, йогож Naturgeschichte der Haustiere, Берлїн, 1905 і Die Haustiere als Menscblicher Kulturerwerb (в серії Der Mensch u. d. Erde Кремера, б. р.). O. Albrecht. Zur ältesten Geschichte des Hundes, Монахів, 1903. P. Matschie Die Verbreitung der Haustiere (Mensch u. Erde). Hahn Zur Entstehung des Getreidebau 1903 (Ztscbr. f. Etbn.) Hoops. Waldbäume und Kulturpflanzen im germanischen Altertum, 1905. M. Much Vorgeschichtliche Nähr- und Nutzpflanzen Europas (Mitt d. anthrop. Ges. in Wien 1908). Перегляд матеріалу про домашнïх звірят — Much Die Heimat der Indogermanen im Lichte der urgeschitlichen Forschung, 1902, розд. VI, підручники Шрадера, Гірта й ин. Спеціальнїйше, про східноевропейські краї: Д. Анучинъ Изъ древнѣйшей исторіи домашнихъ животныхъ въ Россіи — Труды VI съѣзда т. I. Ѳ. Кеппенъ Къ исторіи тарпана (дикого коня) въ Россіи і Д. Анучинъ Къ вопросу о дикихъ лошадяхъ и ихъ прирученіи въ Россіи — Журналъ Мин. Нар. Просв. 1896 кн. I і VI.
