біжчиків звісне і в инших краях — нпр. в Італії, полудневій Франції, північній і полудневій Америцї, Океанії. Його досить правдопдібно ставлять в звязь з рітуальним значіннєм червоного кольору яко краски жалоби — широко розповсюдненим (включно до „червоної китайки“ наших козацьких похоронів).
В полудневій Волини і на Поділю червоних скелєтів не бачимо, натомість виступає такий варіант: небіжчика клали на поверхнї землі, підсипаючи йому під голову ясної глини; зроблені з сеї ж глини валки клались на труп; з ним ховали камінне знарядє і глиняні судини і насипали могилу[1].
На галицькім Поділю і подекуди на Волини стрічаємо похорон трупів в камяних скринях (кістах), зложених з камяних плит, старанно притесаних, з плитяним же дном і накривкою; разом з трупами знаходили посуду і камінне знарядє. На жаль досі не удалось захо-
- ↑ Розкопки Люби-Радзіміньского, справоздання в Zbior'і wadomości do antropologii krajowej т. I–III: результати, з численими ілюстраціями, зібрані в Трудах IX з'їзда т. II — Памятники каменнаго вѣка части зап. Волыни Здобуті з сих могил кости описав Копернїцкий в I і III томах Zbior'а. Для пов. Камівецького див. Pułaski Poszukiwania archeologiczne na Podolu rosyjskiem Zbiór т. XIV.
сти небіжчика (се обясненнє повторив іще недавно Нїдерле — Человѣчество въ доистор. времена с. 147–8). Антонович вказав нахідку скелета, у якого фарба лежала на глинї, що закривала очі небіжчика; Кулаковский вказав на оден кримський похорон в кістї, де земля не привалила небіжчиків, і на них і на підстілцї видно було смугу насипаної червоної фарби. Спіцин згадує анальоґічний факт, де кости скелєта були зверху носипані фарбою, а зі споду були білі, і т. и. Природознавцї-хемики виказали що кість прийняла фарбу тільки довго по похоронї, не лише обгнивши, але й висохши. Див. комунїкати з рефератів Антоновича в Трудах VIII съѣзда с. III с. 91–2. Трудах IX зъѣзда т. II с. 108. Веселовского в Записках имп. археол. общ. 1901 (нова серія т. XII). Бобринскій Курганы близъ Смѣлы I с. 58. ІІ с. 59 і Отчетъ о раскопкахъ в Черкасск. и Канев. у. въ 1901 г. (Извѣстія археол. комміссіи IV) Кулаковскій Къ вопросу объ окрашенныхъ костякахъ — Труды XI съѣзда т. I і Sur la question des squelettes colorées в київ. Универс. извѣстіяхъ 1905. Якимовичъ — Объ окрашенныхъ костяхъ, находимихъ при археологическихъ раскопкахъ і О микроскопическомъ строеніи молочныхъ зубовъ нижней челюсти человѣка каменнаго періода (Университетскія изв київ. 1900 кн. XII с. 302 і далї — в обох рефератах ішла мова про мікроскопійний дослїд крашених костей). E. Krause Zur Frage von der Rothfärbung vorgeschichtlichen Skeletknochen — Globus т. 80 і Menschliche und Tier-Knochen mit rothen Flecken — Verhandl. d. Berlin. anthr. Ges. 101. Knaueur Menschliche Knochen mit rothen Flecken aus bessara biscben Gräbern (ib). Dühn Rot und Tot (Archiv. f. Religionswiss. 1906) і замітка Сопні тамже.
