розумієть ся, висуває на чергу питаннє — під якими ж впливами розвинула ся вона у нас, де її вихідна точка? Як на таку иньшу можливу вітчину її пробувано вказати на стару Персію[1]. Правда, не бракує голосів і за тим, щоб бачити в наших нахідках культуру самостійну, яка зробила великий вплив на европейську культуру[2]. Але недавнї нахідки на Північнім Кавказї і Туркестанї посуди і фіґурок нераз дуже близьких до наших, а також і подїбних глиняних будівель, з кремінним і мідяним знарядєм (в нахідках туркестанських) роблять досить мало правдоподібною гіпотезу самостійности і більш кажуть сподївати ся розвязання справи від дальших азийських нахідок. Остаточно розвязати се питаннє було б передчасно силкувати ся тепер, коли ми ще так мало знаємо про сю культуру у себе — коли в нашім розпорядженню лише кілька відокремлених гнїзд, більш менш припадково викритих, переважно лихо розслїдженнх і лихо описаних. Я спинив ся на сих здогадах тільки на те, щоб зазначити, які інтересні перспективи відкривають перед нами сї нахідки.
Меньше нїж для студіовання неолїтичної культури, зроблено досї для вияснення фізичного типу неолїтичної людности наших країв. Досї можна констатовати лише одно: се була людність довгоголова[3].
- ↑ Див. Извѣстія XIV арх. съѣзда с. 51. Про найстарші типи мальованої посуди з Месопотамії і їх впливи на середземельпу кераміку: J. de Morgan Observations zur les origines des arts ceramiques dans le bassin méditerranéen Revue de l' ec. anter 1907. Див. ще до сього: Peet, Wace i Thompson, The connection of the Aegean Civilisation with Central Europe (Classic. Review, 1908). Vassits South-eastern elements in the prehistoric civilization of Servia (Annual Britsh School in Athens, 1908).
- ↑ На такім становищу став напр. в останнїм часї, під впливом находок трипільських і петренських оден з найбільш авторитетних істориків старинного світу Ед. Майер. В останнім обробленню своєї історії (Geschichte des Altertums, I. 2, вид. 1909, § 533, 537, 543, 545, 570) він признає за сею культурою велику оріґінальність; вважаючи европейську культуру взагалї пасивною, вповнї залежною від культури полудневого Сходу, він в нашій культурі „на схід від Карпатів“ бачить оден з немногих (двох тільки) моментів, коли в Европі розвинуло ся щось незалежне від впливів Полудня. Особливо в похороннім обрядї — паленню мерця бачить він сю ориґінальність і відси виводить пізнїйше розширеннє сього обряду в еґейській культурі.
- ↑ До пояснення, кому се треба: форма черепа обчисляєть ся відносинами його широкости (виступів над ухами) до довжини (від виступа чола над носом до потилицї): сі відносини, помножені на 100, дають „черепний показчик“: коли, скажім, голова о третину довша в порівнанню широкістю, то відносини сї = ¾, отже покажчик = 75. Показчик сей вагаєть ся на людських черепах між 58 і 98, але найчастїйше між 70 і 85. Черепи з показчиком вище 80 звуть ся короткоголовими
