На иньші антропольоґічні прикмети зважалось дуже мало, аби було можно щось загальнїйше вивести, але де звертали увагу на форму черепа (і розумієть ся — де похоронний обряд зіставив кістяк цїлим, не спалено його), звичайно виявляло ся, що неолїтичні черепи довгоголові [1]. Виїмки рідкі, одиничні, і то в похоронах переходового часу, напр. в похоронах з фарбованими кістяками, що стоять уже на порозі металічної культури [2].
Я згадав вище, що в деяких глиняних камерах в околицї Трипілля, з мальованим начиннєм, знайшли ся при урнах мідяні сокірки. Се не одинокий випадок у нас, де серед обстанови неолїтичної культури виступають яко перші металїчні предмети вироби з чистої міди. Нпр. звісна така нахідка з Угорської Руси (Лучка в Ужській столиці), де в похороннім полї камяної епохи знайшла ся мідна сокірка; в деяких могилах з Поділя поруч камяних виступають теж мідяні предмети, так само в могилах з фарбованими скелєтами Харківщини. Нахідки альпейських країв (осель на палях) не лишають місця сумнїву, що першим металєм який почав входити в уживаннє серед неолїтичної культури Европи, була чиста мідь, і тільки пізнїйше стала розповсюдню вати ся бронза, себ-то сполученнє міди з циною (більше меньше в
- ↑ Див. Богданова О черепахъ каменнаго вѣка, найденныхъ въ Россiи (Антропологическая выставка т. IV) и Quelle est la race la plus ancienne de la Russie Centrale (Congres internat. à Moscou т. I). Антоновичъ О каменномъ вѣкѣ Зап. Волыни (с 1). Talko-Hryncewicz Przyczynek do poznania świata kurhanowego Ukrainy (Materiały antropologiczno-archeologiczne, IV) (тут одначе злучені до купи могили камяного віку з могилами переходового часу й початків металїчної культури). Меньше цїннi загальні, голословні характеристики, які ріжні дослїдники дають неолïтичній людности, хоч би й на підставі власного матеріалу: нпр. Бранденбургъ Объ аборигенахъ Кіевскаго края (с. 158) про довгоголовiсть скорочених скелєтiв, Спицынъ Курганы съ окрашенными костяками (с. 80) про довгоголовість фарбованих скелєтiв, Пулавскій Археологическія находки въ Подольской губ. (Труды ХI съѣзда ІІ. с. 147)
- ↑ Нпр. у Бобрінского (Кургань ІІ с. 54 і 140) опублїкований оден похорон, де фарбований скелєт був короткоголовий — показчик 82,3.
(брахікефальні); границю довгоголовости беруть різно: 77 (показчик Брока), тепер частїйже 75. Черепи 3 показчиком 75 (або 77) і низше будуть довгоголові (долїхокефальні), між 65 і 80 — середнї або ортокефальні; крім того часом ще розріжняють довгуваті (субдолїкефальні) і широкуваті (суббрахікефальні — 81 і 82). Очевидно, що голова тим ширша, чим більш має показчик, і тим довша, чим низший показчик.
