Цю сторінку схвалено
Памятник Богдана Хмельницького в Київі.
Хто був у Київі, і йшов від Софійського собору до Михайлівського золотоверхого монастиря, той бачив сього козака на конї, на високій камяній скелї. Грає під ним кінь як огонь, дуба стає, але міцно тримає його тверда рука гетьмана. Злетїв як змій перед військом, махнув булавою — гей десь то стрепинули ся козацькі полки! Як блискавиця перелетїла по них. Впяли ся орлині очі козачі в свого гетьмана й самі собою наїжили ся списи, насторожили ся конї… Гей військо —
як море червоне
Перед бунчуками бувало горить,
А ясновельможний на воронім конї
Блисне булавою — море закипить;
Закипить — і розлило ся,
Степами, ярами;
Лихо млїє перед ними!..
