Але українське громадянство все таки ще не хотїло зріктись своїх давнїх мрій про федерацію. Третїй унїверсал заявляв, що проголошуючи себе окремою республїкою, Україна з тим не розриває своїх звязків з иньшими народами й областями бувшої Російської імперії. Українське правительство — Ґенеральний Секретаріят приложив всї старання до того, щоб порозуміти ся з ними що до орґанізації федеративного звязку: щоб республїки, які творили ся в ріжних частях бувшої Росії, вислали своїх представників і утворили спільні мінїстерства для кермування спільними для всїх справами.
Та всї переговори про се не привели нї до чого. Народи й области Росії не важились завязувати якісь федеративні звязки між собою без найбільшого члена тої будучої федерації — без Великоросії, а та не показувала до того нїякої охоти, навпаки повела воєнний наступ на Україну і на Дон, що з иньшими сусїднїми землями хотїв творити „Південно-східню федерацію“. Тодї Ц. Рада побачивши, що з федерації не виходить нїчого, відложила сю справу на пізнїйше, а зараз постановила проголосити Україну зовсїм окремою, самостійною, нї від кого не залежною державою, щоб нїхто не мішав ся до її справ і не перешкаджав їх порядкувати. Се й було зроблено четвертим унїверсалом Ц. Ради, 9. сїчня 1918. року.
Коли потім Нїмцї, прийшовши на Україну, настановили гетьмана, й він захотїв силоміць звязати наново Україну з Росією й проголосив для сього федерацію, такої федерації нїхто з Українцїв не схотів. Україна повстала, скинула гетьмана й наново проголосила Українську республїку, самостійну й незалежну в падолистї 1918. року.
До неї тепер прилучилась і Галичина. Коли в світовій війнї була зломана сила Нїмеччини, а з нею й Австрії (під осїнь 1918. року) австрійський цїсар попробував урятувати цїлість своєї держави обіцянкою, що вона буде перетворена в федерацію. Але за пізно прийшло се й тут — так само як у Росії стали говорити про федерацію тодї аж, як вона розвалилась і не стало чого федерувати. Угорщина, Чехія, за ними й Галичина проголосили себе самостійними республїками. Коли-ж упало гетьманське правлїннє на Українї, Національна Рада галицька постановила приєднатись до Української Народньої Республїки під назвою „Західьної области“ її. Так було ухвалено 3. сїчня 1919. року і се обєднаннє українських земель в одну державу було проголошено в Київі, в роковини проголошення української самостійности, 22. сїчня.
