Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/119

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

118

рештї зробив замах на її саму. З нагоди проґрами дїяльности секретаріяту, виложеної ним в деклярації перед Ц. Радою, де Секретаріят признавав потрібним скликати як найскорше Українські Установчі Збори і брав на себе роботу по їх скликанню, центральний уряд поручив київському прокуророви вчинити слїдство про дїяльність Секретаріяту і Ц. Ради, вжити на них карних заходів, й викликав секретарів для дачі пояснень до себе.

Се була остання крапля, яка переповнила міру терпеливости й здержливости українського громадянства. Третїй всеукраїнський військовий зїзд, скликаний в 20-х днях жовтня, і Ц. Рада зібрана на повну сесію з кінцем тогож місяця, висловились за потребу рішучих і енерґійних заходів для того, щоб укріпити власть, заховати свободу і охоронити лад і право на Українї. Для сього треба було скінчити з подвійною ролею Ґен. Секретаріяту, що був орґаном Центр. Ради, а разом з тим і орґаном центрального уряду. Треба було підвести під нього полїтичний фундамент української державности.

Думалось, що се й зроблять українські установчі збори з початком 1918 року. Але тут налетїла нова буря, яка не позволяла більше нїчого відкладати. В 20-х же днях жовтня в Петербурзї почалось повстаннє соціялїстів-большевиків, яке скінчилось упадком тимчасового уряду. Власть в Петербурзї й Москві після крівавої усобицї перейшла в руки народнїх комісарів, большевіків. Але їх не признавали нї на фронтї нї в краю. В державі настала анархія. Люде, які стояли на чолї воєнної управи в Київі, під видом боротьби з большевиками задумали розбити й знищити також і український рух, напустивши на Ц. Раду козаків, Чехів і ріжні иньші несвідомі части.

Ц. Рада була примушена взятись до способів рішучих. Тож коли військовий зїзд винїс постанову звернутись до неї з закликом про негайне проголошеннє Української Республїки, українські фракції Ц. Ради по довгім і ґрунтовнім обдумуванню сеї справи прийшли до того пореконання, що дїйсно в інтересах скріплення власти Ц. Ради і Ґенер. Секретаріяту, сеї справи далї не можна відкладати, і українська республїка мусить бути проголошена негайно, а разом з нею й певні основні принціпи, реформи соціальні й економічні.

Проєкт третього унїверсалу, в сих справах, внесений фракціями українських соціял-демократів і соціялїстів-революціонерів, був прийнятий Ц. Радою 7. падолиста, і Українська Народня Республїка була проголошена. Україна знов вернулась до державного істнування, котрого була позбавлена царським самовластєм.