Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/18

17

поле, яке батько роздїлює між дїтей, аби нїкого не обдїлити, що то не власність його, а річ громадська, публична.

Правда наказував Ярослав синам, аби не заводили такої бучі, як він сам з братами по смерти батька звів: аби держали ся купи та слухали ся старшого брата замість батька, бо як будуть воювати ся, то й себе й землю свою погублять. Та легко то було старому говорити! Син батька не слуха, і сам Ярослав батька Володимира не слухав, як той жив — хотїв з ним воюватись; де-ж уже, що брати брата слухали!

До того-ж старший Ярославів син, що дістав Київ, був не дуже проворний — проворнїщий був другий син Святослав, і той вигнав його з Київа. Та позбирати всї землї до своїх рук і йому не вдалось, і тим, що пробували по нїм зробити, так само не вдало ся, або й ще меньше. Уже князї, ставши християнами, трохи бояли ся гріха і не сміли вбивати одні одних, як за давнїх часів. Що далї, то більше їх намножалось, а кождий хотїв мати якусь часть в своїй „батьківщинї“, отчинї, як вони казали, і для того не цурали ся нїяких заходів.

Давні українські гроші (срібна монета Ярослава).

Давні українські гроші (золота монета Володимира).

Тодї в чорноморських степах були кочові орди, охочі до походів та грабування. Як котрому князеви своїх сил та війська бракувало, то він їхав до орди, кликав її йти на Україну воювати, — а та й рада тому: йшла з тим князем воювати, палити, грабувати села й міста його супротивника. Тяжко було з тим раду дати.

До того треба сказати, що таки по самих землях люде, особливо бояре та всякі заможні, не раз хотїли мати свого князя, нїж слухати київського, чи його воєводи: звичайно такий свій князь більше слухав громади і дбав про її ласку, анїж той київський, або його воєвода. Тому й самі люде часто помагали свому князеви відборонити ся від київського.

Через те все київським князям не вдавалось нїяк зібрати до купи Київську державу, і вона що далї то дїлилась на дрібнїйші та дрібніші части. З початку Україна подїлила ся на більші землї: Київську, Волинську, Галицьку, Чернигівську, Переяславську. Потім кожда з сих