26
Багато про се сварились, навіть і воювались, та се не помагало; велике князївство Литовське було собі окремо, хоч часом оден і той самий чоловік був заразом і великим князем литовським і королем польським: в Польщі правило правительство польське, в великім князївстві Литовськім — литовське, а король чи великий князь і тут і там не богато значив.
Одначе зовсїм відірвати ся від Польщі литовські пани, що правили великим князївством Литовським, теж не хотїли, бо Поляки помагали їм держати в руках українські та білоруські землї. Ті пани Литвини по тім, як їх вихрестив Ягайло, стали католиками, через те були Полякам близші, і ті помогали їм на православних — то значить на українських та білоруських панів та князїв. Від Поляків литовські правителї переймали також постанови ріжні, які були їм на руку. Постановили й таке, щоб православних на нїяке вище начальство не пускати.
З того українські князї та пани були дуже незадоволені й пробували бунтувати ся. Але не мали стільки сміливости та однодушности, щоб усїм повстати: одні забунтують, а инші притихнуть, і так з того нїчого не виходило, і мусїли вкінцї тихо сидїти. А державою правили пани з Литвинів і так хотїли справою вести, щоб і з Польщею разом бути і осібну державу мати та нею самим правити.
Коли-ж Поляки побачили, що не можуть зробити одну державу з Польщі та Литви, то захотїли прилучити до Польщі принаймнї українські землї, що належали до Литви. Довго про се спорились і навіть воювались. За Ягайла забрали Поляки Поділє, а инших земель не могли. Аж у 1569 р. се їм удалось.
Тодї королем польським і великим князем литовським був Жигимонт-Август, правнук Ягайла. Він не мав синів і бояв ся, що як умре, то Литва віддїлить ся від Польщі і всякими способами помагав звязати Литву з Польщею в одну державу. Для сього був скликаний в містї Люблинї сойм з Польщі й Литви. Литва й тут противила ся, та щоб перешкодити, не допустити до постанови, навіть тихенько з сойму відїхала. Але Поляки постановили без неї, що українські землї — Волинь, Браславщина (де Винниця й Умань), Київщина з заднїпрянськими землями й Підляше (по ріцї Бугу) мають бути прилучені до Польщі. Видали про се манїфест і наказали панам і послам (депутатам) з тих земель приїхати на польський сойм — зложити присягу Польщі. Инакше грозили ся, що відберуть від них маєтности й уряди.
Пани й посли з українських земель приїхали, але просили короля аби їх не змушував до тої присяги, не прилучав їх силоміць
