Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/4

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
1. Про наш край і народ.

Наші люде займають великі краї: в один бік над Чорне море, в другий — на Кавказ, над Кубань, в третїй над Припеть та Буг і в гори Карпатські, — все живе наш народ, наші люде. Вздовш буде того краю верстов більше як тисяча і до півтори тисячі, як у котрім місцї, а вшир верстов на 500—600 і більше. В східнїй частині, що була під Росією, губернїї Київська, Подільська та Волинська, Чернигівська, Харківська та Полтавська, Катеринославська, Херсонська і Тарвійська, й иньші околицї, де живуть наші люде: в Холмщинї, на Бесарабії, в Курщинї і Воронїжчинї, в Донщинї, на Кубанї, та по иньших місцях. В західнїй частинї, що була під Австрією: більший край, що займають там наші люде, зветь ся Галичина, з великим городом Львовом, а поменьший — Буковина, — там же коло Галичини, де город Чернівцї; і на Угорщинї під горами Карпатськими, де городи Ужгород і Мукачів, теж наші люде. Всього буде тут нашого народу значно більше як 30 мілїонїв. А багато розійшло ся з свого краю далекими світами, живуть в Сибіри, в Туркестанї, в Америцї цїлими селами, або й по кілька і по кількадесять сїл, та тих сюди не лїчимо. Бо говоримо про край, де наш народ найбільше мешкає, де живе його більше, як якого иншого народу.

Край сей тепер звемо Україною, а народ Українцями. За давнїйших часів він звав ся Русь, а люде — Русини; так і досї звуть себе наші люде в Галичинї та на Угорщинї — Русини, Руснаки. Русию, як побачимо ще, звались усї землї, що належали за давнїх часів до Київської держави. Через те ся назва перейшла й на иньші краї, не тільки українські, тому що вони належали до Київської держави: Русию почали звати ся і ті краї, що коло Москви, ті люде, що звуть ся у нас Москалями або «кацапами», і Біла Русь, або Литвини, як у нас їх звуть.

Згодом, для відміни, почали звать наші краї Малою Русию, або Малоросією, а московські краї — Великоросією, а нас Малоросами. Пішло се з того, як київський митрополит переїхав для безпечности з Київа в московські сторони, а на Українї, в Галичинї настановлено другого митрополита. Тодї митрополїю першого митрополита стали