Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/106

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Бібу́ла, ли, ж. Оберточная бумага. См. Бебуля.

Бібуля́стий, а, е. Похожій на бібулу. Желех.

Біб'яшок, шка, м. 1) = Бібка 1. 2) Древесная почка. Чигир. у.

Бівпу́шок, шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.

Біг и Бог, Бо́га, м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. Посл. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. I. 44. В се врем'я в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. Котл. Ен. II. 19. 2) Икона, образъ. Чуб. VII. 384. Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. III. 440. 3) Старий бог ? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить… Вже до воріт, за двір… — говорится о важности ухода уходящаго лица. Сим. 228. 4) Скляни́й бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. О. 1862. VII. 42. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. Мир. ХРВ. 203. 5) Біг-ма́, Біг-ма́є. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. Шевч. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. ЗОЮР. I. 6) Біг-ме́. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Котл. Ен. IV. 19. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. Каменец. у. 7) Біг дав. Есть, имѣется. Галиц. 8) Бо́гу роби́ти. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк. 9) Зна́ти Бо́гу. Знать молитвы. О. 1862. IV. 9. 10) Бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. Конот. у. 11) Своі́м бо́гом зроби́ти, піти́. По своему сдѣлать. Св. Л. 287. См. Зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. Св. Л. 114. 12) Нія́ким бо́гом не допро́сишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. Сим. 222. 13) За мали́м бо́гом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. К. ЦН. 221. За малим богом Криму… не опанував. К. ЦН. 219. 14) За неви́нного бога (поби́то, взя́то). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) Мнж. 163. 15) Спасеть же Біг тебе! Выраженіе благодарности. Котл. Ен. II. 29. 16) Коли́ вже те у Бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. Сим. 223. 17) У Бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! Сквир. у. 18) См. Бі. Ум. Богонько, Богочко, Біженько, Біжечко, Божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Фр. Пр. 77. Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста… «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась. Млр. Л. Сб. 237.

Біг, гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен.

Біга́, ги́, ж. 1) Бѣгъ, побѣжка. Екатериносл. у. 2) Біго́ю. Рысью. Кінь біжить бігою. Канев. у.

Бігавка, ки, ж. Поносъ.

Бігани́на, ни, ж. Бѣготня, суматоха. Левиц. I. 318. Наробив справник біганини. Каменец. у.

Бі́гання, ня, с. Бѣганіе. І піднявсь був.... гомін, бігання, крик, галас. Кв.

Біга́рь, ря, м. Палка. Візьму бігарь на плечі — вся моя худоба. Гол. IV. 513. См. Биґарь.

Бі́гати, гаю, єш, гл. 1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи́. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Мет. 98. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Чуб. V. 908. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу. МВ. II. 112. 2) О коровахъ: случаться. Угор.

Бі́гатисягл. О животныхъ: быть въ періодѣ случки, случаться. Шух. I. 211.

Бі́глий, а, е. Бѣгущій. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.

Бігма́тися, ма́юся, єшся, гл. Божиться. Фр. Пр. 36. Та не бігмайся, бо гріх. Шейк.

Бігнути, ну, неш, гл. = Бігти. Драг. 267. Бігнуть, пливуть човенцями. АД. I. 246.

Біго́висько, ка, с. Ристалище. Шейк.

Біго́м, нар. Бѣгомъ, скоро. Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там. Ном. № 11020.

Бігота́, ти́, ж. Названіе кошки въ сказкѣ. Мнж. 122.