Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бібка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бібка
Берлін: Українське слово, 1924

Бі́бка, ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. См. Бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. Бібочка.