Словарь української мови (1924)/бібка
Зовнішній вигляд
◀ біб | Словарь української мови Б бібка |
біблиця ▶ |
|
Бі́бка, ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. См. Бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. Бібочка.
◀ біб | Словарь української мови Борис Грінченко Б бібка |
біблиця ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бібка
Борис Грінченко
1924
Бі́бка, ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. См. Бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. Бібочка.