гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.
Богома́зів, зова, ве. Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Богома́ти, Богома́тір, тері, ж. Богоматерь. Чуб. I. 165.
Богомі́лець, льця, м. Богомолецъ.
Богомі́лка, ки, ж. Богомолка.
Богомі́лля, ля, с. 1) Богомолье. К. Кр. 12. 2) Жиді́вське богомі́лля. Всѣ предметы, употребляемые евреями при молитвѣ.
Богомі́льний, а, е. Набожный, богомольный. Грин. I. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.
Богомі́льниця, ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: „Школо наша, богомільнице!“ АД. II. 28.
Богонена́видник, ка, м. Ненавидящій Бога. К. (Желех).
Богоно́сець, сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець. Ном. стр. 293. № 118.
Бо́гонько, ка, м. Ум. отъ Біг, Бог.
Богоприя́тний, а, е. Любезный Богу, угодный Богу. Моя квіточко, моя зоринко богоугодна, богоприятна. (Изъ молитвы нищихъ). ЕЗ. V. 242.
Богоро́дицький, а, е. Богородичный. Богоро́дицька трава́. Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 138.
Богоро́диця, ці, ж. 1) Богородица. Народився із Марії дівиці, із святої Богородиці. Чуб. III. 325. 2) Молитва къ Богородицѣ: Богородице Діво. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Оченаш, — буде легше для нас. Ном. № 12961. Ку́ца Богоро́диця. Короткая молитва. 3) Второй день: а) Рождества Христова, б) Пасхи. ХСб. I. 75. 4) Капюшонъ въ плащѣ, свитѣ, буркѣ. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 9, 45. КС. 1893. V. 279. Ти б накрив голову богородицею, а то дощ хляє як з решета.
Богоро́дичний, а, е = Богородицький. Богородичний че́пчик. Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 138. — Богоро́дична коса. Раст. Astragalus Cicer L. ЗЮЗО. I. 113.
Богоро́жник, ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. I. 133.
Богослі́в'я, в'я, с. 1) Богословіе. 2) Послѣдній классъ духовной семинаріи. Сим. 175.
Богосло́в, ва, м. 1) Богословъ. Богослов, та не однослов. Ном. 2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. I. 230.
Богосло́вити, влю, виш, гл. Вести рѣчь о Богѣ.
Богосло́вський, а, е. 1) Богословскій. К. Кр. 8. 2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас. Левиц. I. 153.
Богоуго́дний, а, е. Богоугодный. К. Кр. 8. ЕЗ. V. 242.
Бо́гочко, ка, м. Ум. отъ Біг, Бог.
Богува́ти, гу́ю, єш, гл. Быть Богомъ. Шейк. Чуб. I. 235. Гол. II. 225. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ. 302.
Богумі́лля, ля, с. = Богомілля. Ум. Богуміллячко. Пішла лисичка-сестричка на богуміллячко. Мнж. 3.
Богу́н, на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.
Бода́й, сз. Дай Богъ, о если бы, — то же, что и богдай. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Нп. Бодай тебе грець зламав! Ном. Бода́й тебе́, бода́й вас! Употребляется въ видѣ добродушнаго неодобренія, порицанія. Бодай тебе: який ти дурний! Ном. А бодай вас, та цур же вам. Шевч. Бода́й не ка́зати. Лучше бы не говорить.
Бода́к, ка́, м. Раст. Cirsium palustre. Вх. Пч. I. 9. Ум. Бодачо́к.
Бодачо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бодак. 2) Раст. Cirsium pannonicum. Лв. 97.
Бодванка, ки, ж. Продолговатый шаплик (см.). Вх. Уг. 228.
Бо́денька, ки, ж. Ум. отъ бо́дня.
Боденьча́, ча́ти, с. Посуда, въ которой пахтаютъ масло. Вх. Лем. 393.
Бодла́к, ка́, м. = Будяк? Казав, що-м сі у бодлак уколов. Гн. II. 4. Ой то в гору, то в долину, то в бодлаки, то в кропиву. Гол. II. 182.
Бодла́чча, ча, с. Соб. отъ бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу. Pauli. II. 188.
Бодля́к, ка, м. = Бодлак. По терню
