жаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ. Чуб. IV. 1.
Ви́лучити. См. Вилучати.
Вилу́чуватися, чуюся, єшся, гл. Изгибаться дугой.
Ви́лушок, шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Ви́лущити, ся. См. Вилущувати, ся.
Вилу́щувати, щую, єш, сов. в. ви́лущити, щу, щиш, гл. 1) Вышелушивать, вишелушить. 2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо. Стор. I. 81.
Вилу́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. ви́лущитися, щуся, щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
Виль! меж. для выраженія вилянія. Сюди виль, туди виль — аж за п'ять миль. Ном. № 11417.
Вильни́й, а́, е́. Извилистый. Вильна річка. Екатериносл. г. Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки. Балт. у.
Вильо́ти, тів, м. мн. Откидные рукава. Чи не се той Микита, що з вильотами свита? Мет. 468.
Вильце́, ця́, с. Обрядовое деревцо украинской свадьбы: вѣтвь сосны (зимою) или другого дерева (лѣтомъ) втыкается въ хлѣбъ или свадебный корова́й, а каждая вѣточка украшается цвѣтами, колосьями, калиновыми ягодами съ хмѣлемъ, цвѣтными (золотыми, серебряными и пр.) нитками, ленточками и бумажками; къ вѣтвямъ прилѣплены также небольшія зажженныя восковыя свѣчи. Дѣлать вильце́ называется ви́ти вильце́. Оно стоитъ на столѣ въ теченіе всей свадьбы. Чуб. IV. 99. МУЕ. III. 86. Иногда употребляется мн. ч.: ви́льця. Маркев. 104. Ум. Ви́лечко. Мил. 140.
Вильця́та, ця́т, с. мн. См. Отримач. Шух. I. 249.
Ви́людніти. См. Вилюднювати.
Вилю́днювати, нюю, єш, сов. в. ви́людніти, нію, єш, гл. 1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер. Лебед. у. 2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Вилю́жка, ки, ж. 1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ. КС. 1891. VI. 370. 2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка. Кременч. у.
Виля́, нар. = Біля. Вх. Лем. 398.
Виляга́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́лягти, жу, жеш, гл. Вылегать, вылечь.
Ви́лягтися, жуся, жешся, гл. Разлечься. Виляглись на долинці у холодку, то вже так нам гарно було, що й не сказати. Харьк.
Ви́ляпати, паю, єш, гл. Забрызгать грязью.
Ви́ляски, ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.
Виля́скувати, кую, єш, гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Мир. ХРВ. 39. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді. О. 1862. VIII. 16.
Виля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Вилять. Виляє уже, як той пес. Ном. № 3181. 2) Уклоняться отъ работы. Виляти молотникові не можно.... трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Г. Барв. 305. Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй. Грин. III. 197.
Вимага́ння, ня, с. Требованіе.
Вимага́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́могти, можу, жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича. Левиц. I. 318.
Ви́маглювати, люю, єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.
Ви́магом, нар. Насильно, путемъ требованій.
Ви́мазати, ся. См. Вимазувати, ся.
Вима́зувати, зую, єш, сов. в. ви́мазати, жу, жеш, гл. 1) Вымазывать, вымазать, побѣлить. Вимазати хату. 2) = Вима́щувати, ви́мастити. Чоботи.... вимаже гарненько дьогтем. Рудч. Ск. I. 213. 3) Выпачкивать, выпачкать.
Вима́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. ви́мазатися, жуся, жешся, гл. 1) = Вимащуватися, вимаститися. 2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Ви́майструвати, рую, єш, гл. Смастерить.
Вимальо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́малювати, люю, єш, гл. Рисовать, нарисовать, написать красками; раскрасить. Коли б мені тії малярі, вималювала б милого собі. Мет. 52. Трумло збудувати,
