де где мудрі скоки. Мкр. Н. 29. 6) Раст. Vaccinium uliginosum L. Анн. 371. 7) мн. Кушанье: пшенная каша (также крупы: овсяныя, пшеничныя, кукурузныя) завернутая въ капустные листья и изжаренная съ приправами въ постномъ или скоромномъ маслѣ. Маркев. 158. Чуб. VII. 441. МУЕ. III. 56. Kolb. I. 50. Шух. I. 143.
Голуби́й, а́, е́. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. Макс. (1849) 108. 2) О масти вола: темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41. Ум. Голубе́нький, голубе́сенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі. Мет. 16.
Голуби́на, ни, м. = Голуб. Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині. Чуб. V. 131.
Голуби́нець, нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. I. 69.
Голуби́ний, а, е. 1) = Голуб'ячий. Крила.... голубині. К. Псал. 127. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине. К. Досв. 92.
Голуби́нячий, а, е = Голуб'ячий. Мил. М. 96.
Голу́бити, блю, биш, гл. 1) Ласкать, нѣжить, лелѣять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 176. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала. Мир. ХРВ. 389. 2) Лелѣять, питать (мысли, надежды). Голубити в серці надії великі. К. Досв. 29. Голублячи такі думки в серці. Мир. ХРВ. 71.
Голу́битися, блюся, бишся, гл. Нѣжиться, ласкаться, голубиться. Нам можно без гріха і любитися і голубитися. Кв.
Голуби́ця, ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. I. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.
Го́лубів, бова, ве. Принадлежащій или свойственный голубю. Прилетіли синиці, голубові сестриці. Грин. III. 667.
Голубі́нка, ки, ж. Родъ грибовъ. МУЕ. I. 107. Agaricus russula. Желех.
Голу́біння, ня, с. 1) = Голублення. Желех. 2) Лелѣяніе (надеждъ, мыслей). Голубіння веселих надій. Мир. ХРВ. 353.
Голубі́сінький, а, е. Совершенно голубой. Аф. 363.
Голубі́ти, бі́ю, єш, гл. Быть голубымъ, голубѣться. По над маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.
Голу́бка, ки, ж. 1) Голубка, голубица. Там сидить голуб із голубкою. Мет. 107. 2) Ласкательное слово. А вона, моя голубка, нічого не знає. Шевч. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная.... Г. Барв. 107. Ум. Голу́бонька, голу́бочка.
Голу́бкатися, каюся, єшся, гл. = Голубитися. Св. Л. 271.
Голу́блення, ня, с. Ласканіе, лелѣяніе, голубленіе. За голубленням та за милуванням не зчулись, як і ніч минулася. Кв.
Голубни́к, ка́, м. Голубятня. Харьк. Ум. Голубничо́к. Голубонька з голубничка лине. К. Досв. 120.
Го́лубо, нар. Голубымъ цвѣтомъ. Жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте. МВ. I. 14.
Голубо́к, бка́, м. 1) Ум. отъ голуб. 2) = Голубець 3. Лебед. у.
Голу́бонька, ки, ж. Ум. отъ голубка.
Голу́бонько, ка, м. Ум. отъ голуб.
Голу́бочка, ки, ж. Ум. отъ голубка.
Голубо́чок, чка, м. Ум. отъ голуб.
Голубоцві́товий, а, е. Голубого цвѣта. Встрѣчено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі. МВ. (О. 1862. III. 57).
Голубці́. См. Голубець.
Голубця́, ці́, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею. Мет. 190.
Голу́бчик, ка, м. Ум. отъ голуб.
Голу́бчичок, чка, м. Ум. отъ голуб.
Голуб'я́, я́ти, с. = Голубеня. Мил. 219. Грин. III. 491. Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ви, дітки мої, мої голуб'ята! Шевч. 183. Ум. Голуб'я́тко, голуб'я́точко. Сполохнуться голуб'яточка та й стихнуть. МВ. I. 46.
Голуб'я́тник, ка, м. 1) Постройка для голубей, голубятникъ. 2) Родъ коршуна.
Голуб'я́точко, ка, с. Ум. отъ голуб'я.
Голуб'я́чий, а, е. Голубиный.
Голу́за, зи, и пр. = Галу́за и пр.
Голь, лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Го́лька, ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Гольо́нка, ки, ж. Трубчатая кость. Черниг. у.
Гольо́па, пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. I. 14.
