Гре́чечка, ки, ж. Ум. отъ Гречка.
Гречи́зна, ни, ж. Греческій языкъ, литература. Не дарма в Віттемберзі ти гречизни жував. К. ЦН. 172.
Гре́чий, а, е = Ґречий.
Гречи́на, ни, ж. Одно зерно гречи. Візьми.... три гречини і посади. Грин. II. 329. Ум. Гречи́нка. Грин. I. 212.
Гречи́сько, ка, с. = Гречківка. Вх. Зн. 12.
Гречи́ще, ща, с. = Гречківка.
Гре́чка, ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. Мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. I. 114. б) —ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. I. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. III. 54.
Гречкі́вка, ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча. Вас. 196.
Гречкі́в'я, в'я, с. = Гречківка. Вас. 196. На гречків'ї жито посіяв. Волч. у.
Гречкосі́й, сі́я, м. 1) Сѣющій гречу. 2) Хлѣбопашецъ, земледѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. Шевч. 3) Насѣк. Anisoplia. Галиц. Вх. Пч. II. 26.
Гре́чний, а, е = Ґречний. Убірайся, виряжайся, гречна панно, з нами. Гол. IV. 348.
Гре́чність, ности, ж. = Ґречність.
Гречу́х, ха́, м. Насѣк. Anisoplia fruticola. Вх. Пч. I. 5. См. Гречкосій 3.
Гречу́шка, ки, ж. (Чаще мн. Гречу́шки.) Блинчикъ изъ гречневой муки.
Гриб, ба́, м. 1) Грибъ. Ні риба, ні м'ясо, а щось наче гриб. Ном. 7615. Щасливому по гриби ходити. Ном. 2) Бѣлый грибъ. Лохв. у. Ум. Грибо́к, грибо́чок.
Гри́бно́, нар. Обильно на грибы. Коли грибно, так і хлібно. Н. посл.
Грибови́ще, ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ грибы. ЕЗ. V. 167.
Грибо́к, бка́, м. Ум. отъ гриб.
Грибо́чок, чка, м. Ум. отъ гриб.
Гри́ва, ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. I. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы, не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка. Грин. III. 677, 518.
Грива́к, ка́, м. Сизый голубъ, вяхирь, Columba palumbus. Вх. Пч. II. 9.
Грива́нь, ня́, м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.
Грива́стий, а, е = Гриватий. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МВ. XI. 143.
Грива́тий, а, е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Грива́ч, ча́, м. 1) = Гривань. 2) Дикій голубь.
Гри́веник, ка, м. Гривенникъ, монета въ 10 коп.
Гри́венний, а, е. Трехкопеечный (отъ гривня). Роздавала гривенні свічечки і все з зеленого воску. Кв.
Гри́венька, ки, ж. Ум. отъ гривня.
Гри́вий, а, е = Гливий. Кінь гривий. Федьк. I. 7.
Гри́вина, ни, ж. Узкая полоса травы, оставляемая на сѣнокосѣ въ видѣ межи. Мнж. 178.
Гри́виця, ці, ж. = Грива 3. Драг. 243.
Гри́вичка, ки, ж. Бордюръ у цвѣточной клумбы, сдѣланный изъ дерну. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном. Новомоск. у.
Гри́вка, ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. Вас. 169. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.
Гривка́стий, а, е = Гривастий. Вх. Лем. 424. Го́луб гривка́стий = Гривак. Вх. Лем. 405.
Гривко́, ка́, м. Имя собаки. Не один пес Гривко. Ном. № 5510. А Гривко аж двері гризе. О. 1862. IV. 94.
Гривно́к, ка́, м. = Гривак. Вх. Пч. II. 9.
Гри́вня, ні, ж. 1) Мѣдная монета въ 3 к., въ иныхъ мѣстностяхъ 2½ коп. О. 1861. XI. 109; 1862. IV. 94. Став у брамі з мішком грошей і усім дає по гривні. Рудч. Ск. II. 163. Сказав на гривню
