правди. Ном. № 6900. 2) — золота́. Червонецъ? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Лукаш. 153. Ум. Гри́венька. Наш пан дав по гривеньці, пані п'ятака. Чуб. III. 242. Ув. Гривня́ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку. Котл. Ен. II. 24.
Гри́вонька, ки, ж. Ум. отъ Грива.
Гри́вочка, ки, ж. Ум. отъ Грива.
Гри́да, ди, ж. = Гряда 4. Вх. Зн. 12.
Гри́дка, ки, ж. Часть рала = Жердка 3. Чуб. VII. 400.
Гри́жа, жі, ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. I. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25.
Грижпа́н, на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
Гри́з, зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Гриза́, зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 338. Там у їх гриза така завелася. Черк. у. 2) = Гризота = Грижа.
Гризани́на, ни, ж. Ссора, перебранка. Брати, як посварилися, то й досі іще між їми гризанина.
Гриза́чка, ки, ж. Рѣпа. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Гризи́ще, ща, с. Ув. отъ гризь. Мил. М. 55.
Гризня́, ні́, ж. = Гриза. Мир. Пов. II. 42. Остигло йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Гризо́та, ти, ж. 1) = Грижа. Каменец. у. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки. Левиц. ПЙО. I. 362.
Гри́зти, зу́, зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Рудч. Ск. I. 46. Кістки гризти. Ном. № 8705. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Ном. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. Грин. II. 153. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Стор. Гризе мене одна думка. Г. Бар. 295. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так. Ном. № 7350.
Гри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче-голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.
Гризу́н, на́, м. Мертворожденный ребенокъ. Александров. у.
Гризу́чка, ки, ж. = Гризачка. Вх. Зн. 59.
I. Гризь! меж. Выражаетъ грызеніе. Мнж. 26. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома палюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його! Сим. 210.
II. Гризь, зя, м. и зі, ж. 1) Ревматизмъ, ломота въ суставахъ. Маркев. 91. Почне ломить руку або ногу, поки зробиться гризь. Мил. М. 53. У сього гризю дев'ять зубів. Мил. М. 55. 2) Пупочная грыжа. Мил. 31, 32, КС. 1893. VII. 80. Ув. Гризи́ще. Мил. М. 55; Грин. II. 43.
Гризю́ка, ки, ж. Сварливый человѣкъ или женщина. Та годі вже тобі, гризюко, гризтись. Полт.
Гри́ма́ти, маю, єш, гл. = Грімати.
Гри́матися, маюся, єшся, гл. Сердиться. Бог гримається. Ном. № 564.
Гри́мну́ти, ну, неш, гл. = Грімнути.
Гримота́ти, мочу́, чеш, и гримоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Грімотати.
Гринджо́ли, джо́л, м. мн. = Ґринджоли.
Грип, па, м. Птица, грифъ. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Гри́па, пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Черк. у. Чуб. VII. 575. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Новомоск. у. Ув. Гри́пище. Новомоск. у.
Грипеня́, ня́ти, с. Птенецъ грифа. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Гри́пик, ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою. Новомоск. у.
Грися́к, ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк. Грин. I. 71.
Грица́рня, ні, ж. = Глицарня. Полт.
Гри́цик, ка, м. Родъ растенія, стебли
