його не взяв би срібла хоч повную груду. Чуб. V. 935. Болѣе употребительно въ ум. формѣ: гру́дка. (См.). 2) и груда́. Замерзшая комками земля, кочки, колоть. Мир. Пов. II. 41. На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди. Ном. № 486. Пробила ніженьку на сухую груду. Грин. III. 159. 3) = Груд. Волынск.
Гру́ддя́, дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.
Гру́день, дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць груденъ, рекше ноябрь. Повѣсть врем. лѣтъ: 6605 г. Срезневскій. Матер. для слов. I. 600. То-же въ новѣйшее время: Левч.; Гацц. Абетка, 97; Уманець, Словарь рос.-укр.; Тимч. Р.-м. слов. Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Желех. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: „Рідн. Краю“ на 1907, „Просвіти“ на 1908, „Промінь“ на 1908. Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь. Желех.
Гру́ди, де́й, ж. мн. Грудь, перси. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Ном. Хрипить у грудях — не буть мені в людях. Ном. Коралі і дукачі як жар горіли на її повних грудях. Федьк. Ум. Гру́доньки.
Груди́на, ни, ж. Передняя часть груди, гдѣ находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. Ном. № 1527. По чому продаєш грудину? (О человѣкѣ, у котораго грудь раскрыта). Ном. № 11226. 2) Передняя часть груди, отдѣленная отъ стяга, грудина. Волова грудина.
Гру́дка, ки, ж. Кусокъ (какой либо плотной массы), комокъ. Вас. 178. Шух. I. 260, 261. Грудка землі. Ном. № 297. Масла грудка. Ном. № 6372. Грудка кашки. Чуб. III. 477. Ум. Гру́дочка. По грудочці сахарю дала. Грин. I. 89. Грудочка соли.
Грудкови́й, а́, е́. Относящійся къ куску, комку; въ кусочкахъ. Одважте мені на квіток сахарю грудкового. Васильк. у.
Грудкува́тий, а, е = Грудуватий. Грудкувата дорога. Херс.
Грудне́вий, а, е. Ноябрьскій.
Грудни́й, а́, е́. 1) Грудной. Левиц. I. 136. 2) = Грудуватий (отъ слова груда). Грудна́ доро́га. Дорога съ колотью, колоткая дорога.
Грудни́на, ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Грудни́стий, а, е. Имѣющій большую грудь, грудастый. (Чаще говорится о женщинахъ). Грудниста жінка. Міусск. окр.
Грудни́ця, ці, ж. 1) = Грудина 1. Подольск. г. Плечі і грудницю руб'ям покриває. Мкр. Н. 97. 2) Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. I. 126.
Грудня́стий, а, е = Грудуватий. Скаче легенька борона по груднястій ріллі. Мир. ХРВ. 366.
Грудови́й, а́, е́. На возвышенномъ мѣстѣ растущій (о травѣ: См. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило. Черниг.
Грудо́к, дка́, м. Ум. отъ груд.
Грудома́ха, хи, ж. Большой комокъ, большой кусокъ какой либо массы плотной. Грудками в воду і почали жбурляти; Юда як не вхопить грудомаху, як не бухне. Гн. I. 120.
Гру́дочка, ки, ж. Ум. отъ грудка.
Грудо́чок, чка, м. Ум. отъ груд.
Грудува́тий, а, е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні, бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Грудя́, ді́, ж. = Груда 1. Угор.
Гружа́вина, ни, ж. Топкое мѣсто, трясина. НВолын. у.
Гружа́віти, вію, єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє. НВолын. у.
Гружа́ти, жа́ю, єш, гл. Мѣшать, размѣшивать. Вх. Лем. 405. Гружа́ти ма́сло. Дѣлать масло. Вх. Лем. 405.
Гружде́ль, ля, м. Родъ гриба — груздь? Каменец. у.
Гружля́ти, ля́ю, єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Каменец. у.
Гру́з, зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклинцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.
Грузді́нь, ня, м. Родъ гриба. Вх. Зн. 12.
Гру́здь, дя́, м. Грибъ: груздь, Agaricus piperatus. Чуб. V. 1183.
Грузи́ло, ла, с. Шестъ съ желѣзной скобой, которымъ рыболовы придерживаютъ края сѣти у дна (при вытягиваніи). МУЕ. I. 46. (Добруджа).
Грузи́ти, жу́, зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ зем-
