ственный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Єв. Лк. III. 9. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Кв. II. 193. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. Полт. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Левиц. Пов. 113. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. Нп. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. Ном. № 370. 9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечеръ! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! Чуб. III. 154. 10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Шевч. 129. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. Уман. у. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. Бал. 98. 11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. Основа. 1861. 51. Сам. 148. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Чуб. VII. 426. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. Кв. I. 6. 14) Добра́-ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. Мет. 322. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. Ном. (Шутка). 15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Чуб. III. 141. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Мет. 202. Доброго здоров'ячка, пані! Ном. № 6417. 17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Васильк. у. Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі. НВолын. у.
Добрина́, ни́, ж. Хорошее качество. Купуйте, добродію, дрова, тут така добрина.
Добри́ти, рю́, ри́ш, гл. 1) Задабривать. А вона вже і всміхається до його і стравою що найкращою його добрить, так ні! сидить, насупившись, мов той сич. Зміев. у. 2) Хвалить. Тільки й добрить, що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси. МВ. I. 44. 3) Удобрять. Ні вже, коли ґрунт пісковатий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш. Зміев. у.
Добри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. Волч. у. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. Черниг. у. 3) Щось мені не добри́ться. Что то плохо себя чувствую. Волч. у.
Добрі, нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли. Гол. III. 407.
Добрі́ненький, а, е. Ум. отъ добрий.
До́брість, рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Ном. № 4531. Добрості і милосердію Його і міри нема. Кв. П. 1. Я по добрості даю тобі. НВолын. у. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. Мет. 439. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. НВолын. у. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить. Грин. II. 100.
Добрі́ти, рі́ю, єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Добрі́шати, шаю, єш, гл. Становиться добрѣе.
Добро́, ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Ном. № 4900. Добра твого (Боже) язик переказати не може. Чуб. III. 17. За моє добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Г.-Арт. (О. 1861. III). Стали пани-ляхи спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. Макс. (1849) 75. Мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. К. Бай. 28. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зти-
