Достри́бувати, бую, єш, гл. 1) сов. в. достриба́ти, ба́ю, єш, гл. Допрыгивать, допрыгать до чего либо. 2) сов. в. дострибну́ти, бну́, не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего либо.
Дострига́ти, га́ю, єш, сов. в. достри́гти, жу́, же́ш, гл. Достригать, достричь. Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха. Мнж. 121.
Дострига́тися, га́юся, єшся, сов. в. достри́гтися, жу́ся, же́шся, гл. Достригаться, достричься.
Доструга́ти, ся. См. Достругувати, ся.
Достру́гувати, гую, єш, сов. в. доструга́ти, га́ю, єш, гл. Достругивать, достругать.
Достругу́ватися, гуюся, єшся, сов. в. доструга́тися, га́юся, єшся, гл. Достругиваться, достругаться.
Досту́кати, ся. См. Достукувати, ся.
Досту́кування, ня, с. Достукиваніе.
Досту́кувати, кую, єш, сов. в. досту́кати, каю, єш, гл. Достукивать, достучать.
Досту́куватися, куюся, єшся, сов. в. досту́катися, каюся, єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Під вікно він під'їзжає та й достукується. Лавр. 26.
До́ступ, пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має. Ном., стр. 286, № 4466.
Доступа́ти, па́ю, єш, сов. в. доступи́ти, плю́, пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. Що мені тепер на світі робити? Як мені тепер до жінки доступити? Хата. 69. Відьми скільки будуть мучиться…, а до тебе не доступлять. Грин. I. 69.
Доступа́тися, па́юся, єшся, сов. в. доступи́тися, плю́ся, пишся, гл. Доступаться, доступиться, подходить, подойти, добираться, добраться, приближаться, приблизиться. Чого зблідла? Чого боїшся? Сюди не доступляться. К. (Хата, 165). Обридло вже мені жити на селі. Надумавсь я до царя доступитись: хочу подивитись на царя й на царицю. К. (О. 1861. IV. 39). Коли б мені знайти оселю Божу, і до його престолу доступитись. К. Іов. 51.
Доступни́й, а́, е́. 1) Доступный. Люде живуть доступні такі, привітні. МВ. II. 96. 2) Умѣющій легко ко всякому проникнуть, втереться въ довѣріе. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає. Мкр. Н. 7—8.
Достяга́ти, га́ю, єш, сов. в. достягти́, гну́, неш, гл. = Досягати 1—3. АД. I. 258. КС. 1883. II. 391. Грин. II. 113. 1) Коло броду беру воду, не достягну до дна. Чуб. V. 224. 2) Нехай найменший брат добре дбає, хоч навколішки вставає і військову суремку в головах достягає. Макс. (1849), 18.
Досува́ння, ня, с. Придвиганіе.
Досува́ти, ва́ю, єш, сов. в. досу́нути, ну, неш, гл. Додвигать, додвинуть.
Досува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. досу́нутися, нуся, нешся, гл. Придвигаться, придвинуться.
Досу́гий, а, е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.
Досука́ти. См. Досукувати.
Досу́кування, ня, с. Досучиваніе.
Досу́кувати, кую, єш, сов. в. досука́ти, ка́ю, єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.
Досу́нути, ся. См. Досувати, ся.
Досуши́ти, ся. См. Досушувати, ся.
Досу́шувати, шую, єш, сов. в. досуши́ти, шу́, шиш, гл. Досушивать, досушить.
Досу́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. досуши́тися, шу́ся, шишся, гл. Досушиваться, досушиться.
Досхну́ти. См. Досихати.
До-схочу́, нар. Вволю, сколько угодно. Ком. I. 21.
Досхти́. См. Досихати.
Досяга́ти, га́ю, єш, сов. в. досягти́, гну́, неш, гл. 1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І крівавими руками мене ловлять, досягають. К. Псал. 133. Б'ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. МВ. I. 99. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. Рудч. Ск. II. 171. 2) Достигать, достичь чего. 3) Достать, брать, взять. 4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.
Дося́яти, ся́ю, єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти. Грин. III. 122.
Дотанцьо́вувати, вую, єш, сов. в. дотанцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. „Твій батько вмер!“ — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078.
