Арма́тний, а, е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерійскій.
Арма́ш, ша, м. = Гармаш.
Арме́н, на, м. = Вірмен. Чуб. I. 179.
Арме́нський, а, е. = Вірменський. Шевч. 309.
Арнау́тка, ки, ж. Сортъ пшеницы: арнаутка, бѣлотурка. ЗЮЗО. I. 139.
А́рніка, ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana. Шух. I. 21.
Артику́л, ла, м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. НП. 343. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк.
Арти́ст, та, м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже. (Изъ эпитафіи Соленика). О. 1861. II. 176.
Арти́стка, ки, ж. 1) Артистка, художница. Желех. 2) Актриса.
Артисти́чний, а, е. Артистическій, художественный. Желех. Як її (Книгу Іова) написано, не була вона книгою канонишньою, та й навпослі довго вважали її, здається, за твір артистишний і мирський. К. Іов. Передм. XV.
Арті́ль, лі, ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32.
Арті́льний, а, е. Артельный.
А́ртус, са, м. Артосъ. Желех.
Арти́ш, ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Арха́нгол, ла, м. Архангелъ. Бачить же Бог, бачить Творець, що мир погибає, архангола Гавриїла в Назарет посилає. Шевч. 290.
Арха́нгольський, а, е. Архангельскій.
А́рхва, ви, ж. Арфа.
Архв'я́нка, ки, ж. Арфистка.
Архи́в, ва, м. и архи́ва, ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні… акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Архи́вний, а, е. Архивный.
Архикня́зь, зя, м. Эрцгерцогъ (Галиц.). Желех.
Архимандри́т, та и архимандри́та, ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архимандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Архимандри́цтво, ва, с. Мѣсто, должность или званіе архимандрита. К. МБ. II. 121.
Архимандри́чий, а, е. Архимандритскій. Ввійшов архимандрит. На його грудях заблищав архимандричий хрест. Левиц. Пов. 317. Архимандрича ряса. Морд. П. 32.
Архи́мник, ка, м. Шарлатанъ, плутъ. Та й остогиділи мені оці трикляті дурисвіти, чи то пак — архимники, що знай нашого брата дурять та під манастир підводять. Харьковъ.
Архи́мниця, ці, ж. Шарлатанка. Харьковъ.
Архи́мницький, а, е. Шарлатанскій, плутовской.
Архире́й, рея, м. Архіерей.
Архире́йський, а, е. Архіерейскій.
Архистрати́г, га, м. Архистратигъ. Не плачте, братія: за нас і душі праведних, і сила архистратига Михаїла. Шевч. 161.
Архитекту́рний, а, е. Архитектурный. Архитектурні дива́ собі будуйте. К. (О. 1861. II. 23).
Арци́. Архи. Прибавляется къ нѣкоторымъ словамъ для усиленія значенія, напр.: арцибіскуп — католическій архіепископъ, арцира́бин — главный раввинъ; иногда и ради насмѣшки, напр.: арциду́рень.
А́рчик, ка, м. Сѣдло. Морд.
Арши́н, на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) Въ Полт. губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.
Арши́нний, а, е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
Арши́нник, ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.
Ар'я́н, на, м. Кислое козье молоко. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36.
Ар'я́ниця, ці, ж. Боченокъ для кислаго козьяго молока. 1862. Кух. V. 36.
Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. Молодиця спершу
