Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/55

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

була невимовно ефектна й чаруюча, неначе взята з арабських казок «Тисячі й одної ночі». Левиц. Пов. 139. Гаруна Аль-Рашида він праправнук, премудрого арабського калифа. К. Бай. 74.

Ара́бщина, ни, ж. Арабскіе языкъ и литература, также вообще что-либо арабское. Такъ, къ заглавію одного изъ своихъ стихотвореній Кулишъ прибавляетъ: Взо́ром арабщини, т. е. подражаніе арабскому. К. Дз. 230.

Ара́нда, ди, ж. и пр. См. Оранда и пр.

Ара́п, па и ара́пин, на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.

Арапій, пія́, м. = Гарапник. Стала баба чаряпкаться на дерево, а він її арапієм. Грин. II. 231.

Ара́пський, а, е. 1) Арабскій. 2) Негритянскій.

Ара́ші, шів, м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. См. II Ариш.

Арга́т и арґа́т, та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. П. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.

Арго́нія, арґо́нія, нії, ж. = Жоржина. Кіев. у.

Арда́ль, лі, ж. Трансильванія. Федьк. Поез. I. Слово отъ изд. XV.

Арда́н, ну, м. = Ордань 2. МУЕ. III. 39.

Аре́на, ни, ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає… горопаха русин на арену публицістики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вольної арени слова? К. Кр. 35.

Аре́нда, ди, ж. и др. = Оре́нда и др. Фр. Пр. 8.

А́ре́шт, ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. Левиц. I. 320. На а́решт го засудили. Фр. Пр. 8. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Фр. Пр. 8. Арешт, то дім плачу. Фр. Пр. 8. Аре́шти собо́в ентира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ. Фр. Пр. 8.

Арешта́нт, та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.

Арешта́нтка, ки, ж. Арестантка. Желех.

Арешта́нтський, а, е. Арестантскій.

Арешта́нтська. Мѣсто заключенія, арестантская.

Арешто́вувати, вую, єш, сов. в. арештува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). Шейк. 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера… гарматами арештована. АД. I. 208. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали. АД. I. 217.

Арештува́ння, ня, с. Арестованіе.

Арештува́ти. См. арештовувати.

Арихме́тика, ки, ж. Ариѳметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Кон. Ар. 1. Ум. Арихме́тичка. Арихметичка трудна мені здалася. Г. Барв. 403.

I Ариш! меж. Окрикъ на овецъ. Мнж. 175.

II Ариш, ша, м. Дышло воловье въ арбѣ. Екатериносл. Мнж. 175. См. Араші.

А́рідник, ка, м. Чортъ. Шух. I. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9.

Арка́н, ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Желех. Аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. О. 1861. III. 84. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Котл. Ен. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду. Фр. Пр. 9.

А́ркуш, ша, м. Листъ бумаги, жести. Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Ум. Аркушик.

Аркуше́вий и аркушо́вий, а, е. Листовой. Желех. Аркушо́ве вікно́. Окно со стеклами? Ой гляну я, гляну в аркушове вікно. Чуб. V. 616. Що у мене двори коштовниї, що у мене вікна аркушовиї. Чуб. V. 1021.

Арма́та, ти, ж. 1) = Гармата. Закр. 2) Артиллерія. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.