Се він говоритъ, аби горло не зашерхало. Г. Барв. 316.
Зашива́ти, ва́ю, єш, сов. в. заши́ти, ши́ю, єш, гл. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11265.
Зашива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. заши́тися, ши́юся, єшся, гл. 1) Зашиваться, зашиться. 2) Запрятываться, запрятаться, залѣзать, залѣзть. Бісове порося, куди зашилось! Нехай би вже парубки, а то й оті жевжуни зберуться, та зашиються десь у хаті та й гуляють у карт. Пирятин. у.
Заши́йок, йку, м. Шиворотъ, тылъ шеи. Дай не дай, а в зашийок не пхай. Ном. № 4585.
Зашинкува́ти, ку́ю, єш, гл. Заняться продажей спиртныхъ напитковъ.
Зашипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Зашипѣть. Зашиплять як гадюки. Стор. II. 254.
Зашипоті́ти, почу́, ти́ш, гл. = Зашипіти. Зашипотять мов гадюки. Кв.
Заши́ти, ся. См. Зашивати, ся.
Зашкалу́бина, ни, ж. Скважина, щель. Коло самої стіни десь знайшлася зашкалубина між дошками. Перстінь закотився туди і зник. Левиц. I. 516.
Зашкалу́бити, блю, биш, гл. Сдѣлать щель, углубленіе.
Зашкандиба́ти, ба́ю, єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає. Кв. II. 164.
Зашкару́бнути, бну, неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Сим. 197. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Уман. у. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Лебед. у. Земля зашкарубла.
Зашкару́питися, плюся, пишся, гл. = Зашкарубнути.
Зашкарупі́ти, пі́ю, єш, гл. = Зашкарубнути. Желех.
Зашква́рити. См. Зашкварювати.
| Зашкваркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. | Зашипѣть на огнѣ. | |
| Зашкварча́ти, чу́, чи́ш, гл. |
Зашква́рювати, рюю, єш, сов. в. зашква́рити, рю, риш, гл. 1) Сильно жарить, сильно нагрѣвать, нагрѣть. 2) Зажаривать, зажарить. 3) Приправлять, приправить поджареннымъ саломъ. Въ ироничной пѣсенкѣ: Гарбуз варю, гарбуз печу, гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила, редькою зашкварю (т. е. вмѣсто сала). Грин. III. 387. 4) Дѣлать что-либо съ силой, съ напряженіемъ.
Зашко́дити, джу, диш, гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. I. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. I. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. I. 52. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. Гул. Арт. (О. 1861. III. 95).
Зашкрумі́ти, мі́ю, єш, гл. = Зашкарупіти (отъ тепла). Желех. Шух. I. 163.
Зашкря́бати, баю, єш, гл. Заскресть.
Зашку́лити, лю, лиш, гл. Пронять, донять.
Зашку́рний, а, е. 1) Подкожный. Вся кров скипілася зашкурна. Котл. Ен. VI. 30. 2) — вода́. Подпочвенная вода. Могил. у. В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає. Подольск. г.
Зашлю́бити, блю, биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Зашлю́битися, блюся, бишся, гл. Обвѣнчаться, жениться, выйти замужъ. Зашлюбитись, не дощик перечекати. Ном. № 8851.
Зашмага́ти, га́ю, єш, гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. I. 191.
Зашмали́ти, лю́, лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
За́шморг, гу, м. 1) Затягиваніе петли. Зав'яза́ти за́шморгом. Затянуть петлей. 2) Диви́тися за́шморгом. Непріязненно смотрѣть. Ном. № 3044. І косо, зашморгом дививсь. Котл. Ен. VI. 63.
Зашморгну́ти, ся. См. Зашморгувати, ся.
Зашмо́ргувати, гую, єш, сов. в. зашморгну́ти, ну́, не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Мнж. 61. Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Зашмо́ргуватися, гуюся, єшся, сов. в. зашморгну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Затягиваться, затянуться (о петлѣ и пр.).
Зашнурува́ти, ру́ю, єш, гл. Зашнуровать. Чому шнуровка не зашнурована? Чуб. III. 149.
Зашолуди́віти, вію, єш, гл. Запаршивѣть. Стор.
Зашпига́ти, га́ю, єш, гл. Заколоть. Левиц. I. 515.
Зашпили́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Прико-
