хи-зеленухи полюбовничок. Грин. III. 666. 3) Въ загадкѣ: огурецъ. Кубушечка-зеленушечка, не хліб, не сіль, не вода, а добра їда. ХС. III. 66. Ум. Зелену́шка, зелену́шечка.
Зеленце́м, нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт. (О. 1861. III. 99). Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати. Харьк. г.
Зе́лень, ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. Мет. 361. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка. Шух. I. 264.
Зе́ленява, ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою. НВолын. у.
Зеленя́к, ка, м. 1) Насѣк. золотой жукъ, Cetonia aurata. Вх. Пч. I. 5. 2) Пт. зеленушка. Fringilla chloris. Вх. Пч. II, 10.
Зелепу́га, ги, ж. и зелепу́ш, ша, м. 1) Незрѣлыя вишни. Вх. Зн. 21. 2) Порода зеленоватыхъ сливъ. Желех.
Зелізни́к, ка, м. Желѣзные инструменты плотника или столяра. Шух. I. 87. 252.
Зелізня́к, ка, м. Желѣзный горшокъ. Вх. Уг. 241.
Зелі́зо и пр. = Залізо и пр.
Зелі́нка, ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Зело́, ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Мкр. Н. 35. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. КС. 1884. I. 32. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти. НВолын. у.
Зе́льман, на, м. Родъ гаївки. Kolb. I. 166, 177, 183.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Земена́ грань, —ної —ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica. Шух. I. 21.
Земизеленя, ні, ж. Раст. Chelidonium majus. Вх. Пч. I. 9.
Земледух, ха, м. Насѣк. медвѣдка обыкновенная, Grullotalpa vulgaris. Вх. Пч. I. 6.
Зе́мленька, ки, ж. Ум. отъ земля.
Землепи́сний, а, е. Географическій. Желех.
Земле́пис, су, м., земле́пись, сі, ж. Географія. Желех.
Земля́, лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Мет. 19. Будь багатий, як земля. Маркев. 4. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. Шевч. 196. На тій землї ростиме инше древо. К. Іов. 18. Зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. Чуб. V. 1004. Уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. Стор. М. Пр. 126. 2) Земля, страна. Ти, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. К. Іов. 3. Встає шляхецькая земля. Шевч. 131. Виходила до його вся земля. Єв. Мр. I. 5. 3) Земля, земной шаръ. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Ком. I. 90. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ком. I. 16. Ум. Земе́лька, зе́мленька. Грин. III. 302.
Земля́к, ка́, м. 1) Землякъ. 2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. I. 16.
Земляни́й, а́, е́. 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. Чуб. V. 81. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. Чуб. III. 380. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. Борз. у. 4) Земляне́ ву́гілля. Каменный уголь. Міус. окр. 5) Земляні́ гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. ЗЮЗО. I. 124. 6) Земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. ЗЮЗО. I. 110. 7) Земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) Земляни́й рак. Медвѣдка.
Земляни́н, на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе… Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські. МВ. II. 96.
Земля́нка, ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. I. 131. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. Земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Земля́цький, а, е. Земляцкій.
Земля́цтво, ва, с. соб. Земляки.
Земля́чка, ки, ж. Землячка.
Зе́мни́й, а́, е́. Земной. Шух. I. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. Зе́мна смола́. Асфальтъ. Шух. I. 12.
Зе́мно, нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.