имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. Козирьо́к.
Кози́рька, ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.
Козирьо́к, ка́, м. Ум. отъ ко́зирь. 1) Маленькій козырь въ картахъ. Не буду дивиться, нехай козириться; як під тим козирьком сидить чорт з молотком, він іде і кує, мені козирі дає. Мнж. 165. 2) Козырекъ (головного убора). Вас. 156. 3) Картузъ (головной уборъ). Виходить з могили якийсь пан… Він у козирьку, і той козирьок так і горить, так і горить на йому. СХО. VIII. 316. На йому був московський мундір з червоним коміром, козирок з червоною стрічкою навкруги. Левиц. I. 10. 4) Названіе вола съ рогами, расходящимися въ противоположныя стороны почти горизонтально, кончики которыхъ загнуты внутрь. КС. 1898. VII. 45. Ум. Козирьо́чок. То я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці, не по шапці, то й по козирочку. Грин. III. 177.
Козиря́ти, ря́ю, єш, гл. 1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты). 2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою. Мкр. Г. 19.
Кози́ця, ці, ж. 1) Коза. 2) Родъ духового инструмента. Гол. II. 458. 3) Насѣк. Pelor blapoides. Вх. Пч. I. 7.
Козі́й, зія́, м. Названіе вола съ расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ закручены наружу. КС. 1898. VII. 45.
Ко́злик, ка, м. Ум. отъ козе́л. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. I. 41. 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.
Козли́на, ни, ж. 1) Козье мясо. 2) Козья кожа. З козлини пошила чоботи.
Козли́ний, а, е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода. Чуб. V. 843.
Козло́вий, а, е. Козловый.
Козлоно́гий, а, е. Съ козлиными ногами. …козлоногий п'яний дід. Шевч. 604.
Козлува́тий, а, е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись. Екатер. у.
Козля́, ля́ти, с. = Кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Козля́чий, а, е. Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.
Ко́зонька, ки, ж. = Кізонька.
Козорі́з, за, м. Мясникъ, рѣжущій козъ. Желех.
Ко́зуб, ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. Ном. № 9131. Ко́зубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Св. Л. 96. Ум. Козубе́ць. Вх. Зн. 26.
Козубе́нька, ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Козубня́, ні́, ж. = Козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ном. № 9281. Ум. Козубе́нька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Нп. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки. Котл. Ен. IV. 58.
Козу́бка, ки, ж. = Козубня. Ото ви мабуть і несли картуз в козубці. Лебед. у.
Козу́лька, ки, ж. 1) Ум. отъ козу́ля. 2) Раст. Gentiana germanica. Лв. 99.
Козу́ля, лі, ж. 1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. I. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. Козу́лька.
Козу́ня, ні, ж. Ум. отъ коза́.
Козу́ря, рі, м. Ум. и ласк. отъ коза́к. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці стати, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.
Козу́хна, ни, ж. = Коза. Ой ти, козухна, ой ти, матухна, ти росходися, розвеселися, старому пану у ноги поклонися. Чуб. III. 266.
Козьодри́ст, ту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. I. 10.
Козя́, зя́ти, с. Козленокъ. Вх. Пч. II. 5.
Козя́ка, ки, ж. Ув. отъ коза́.
Ко́зячий, а, е. = Козиний. Борони, Боже… від козячого кожуха. Чуб. I. 231.
Ко́їти, ко́ю, їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874.
Ко́їтися, їться, гл. безл. Происходить, дѣлаться (преимущественно о дурномъ). На дворі таке коїться, що і виглянути не можна. Канев. у. Якесь іще лихо коїться. МВ.
Кой, сз. Когда, если. Заплатит ті пан Бог з неба, кой ті найбарже буде
