у полі квіточка, черевички корковенькі, — будьте з празником здоровенькі. Чуб. III. 435.
Корм, му, м. Кормъ. В той час безчасному вовкові не послав Бог корму. Рудч. Ск. I. 5.
Корма́, ми́, ж. Въ лодкѣ: задняя часть, корма. Мнж. 179. Вас. 151.
Корми́га, ги, ж. Иго, ярмо, власть. Ми тілько тоді кумпанія кармазинам, як треба виручати їх із під кормиги лядської. К. ЧР. 68. Під корми́гу підгорну́ти. Подчичинить подъ власть. Хотіла невістку під свою кормигу підгорнути, але не вдалося таки. Канев. у.
Корми́ло, ла, с. (Заимств. изъ русск.). Кормило. І попливе човен з широкими вітрилами і добрим кормилом. Шевч. 238.
Корми́люд, да, м. Въ загадкѣ: мельница. Біжить обходисвітка, з шумом крутить кормилюда руки. ХС. III. 65.
Корми́ти, млю́, миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють. Ном. № 4589.
Корми́тися, млю́ся, мишся, гл. Кормиться. Ном. 10105.
Ко́рмний, а, е. Откормленный. Ситі пришли придани: з'їли вола кормного і кормну корову. Гол. IV. 397.
Ко́рне, нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно, бардзо покорне! (Одно изъ свадебныхъ приглашеній). Kolb. I. 226.
Корноз, за, м. = Кнур. Вх. Лем. 427.
Ко́роб, ба, м. Родъ корзины, ящика изъ луба или прутьевъ. Коробом сонце, ситом дощ. Ном. № 571.
Коробе́йник, ка, м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. I. 292.
Коробе́н, бна́, м. Коробокъ. Гол. III. 23.
Коро́бка, ки, ж. 1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева. 2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. Нп. З коро́бки молоти́ти. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Сим. 196. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Стор. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Мнж. 127. Ум. Коро́бочка.
Коро́бочка, ки, ж. 1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. Нп. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.
Коро́ва, ви, ж. Корова. Піди до льоху, до корови, та швидче, хаме!.. Шевч. 132. Вийшло сім корів. Опат. Ум. Корі́вка, корівонька, корівочка. Корівонька, рику-рику! Рудч. Ск. I. 50.
Корова́єць, ва́йця, м. 1) = Коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Короваїв, а, е. Принадлежащій корова́ю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Нп.
Корова́й, ва́ю, м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Шевч. 108. Корова́й бга́ти. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156.
Корова́йний, а, е. = Корова́їв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати… воскові свічечки. Кв. I. 110.
Корова́йниця, ці, ж. Женщина, приготовляющая корова́й. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156. Ум. Корова́йничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки? Мет. 162.
Корови́на, ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Коро́виця, ці, ж. 1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685. 2) Насѣк. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. I. 7. 3) — рога́та. Насѣк. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. I. 6.
Короволі́тник, ка, м. Раст. Veronica agrestis. Вх. Пч. I. 13.
Коров'я́к, ку́, м. Раст.: а) Царскій скипетръ, Verbascum phlomoides L. и V. Tapsus L. ЗЮЗО. I. 140. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. Деревій. в) Linaria vulgaris. Лв. 99.
Коров'я́ка, ки, ж. Корова. Коров'яку продали та п'ять овечат. Г. Барв. 446.
Коров'я́нка, ки, ж. Коровій пометъ. Вх. Уг. 246.
Коров'я́р, ра́, м. Пастухъ коровъ. Вх. Лем. 427.
Коров'я́рка, ки, ж. Хлѣвъ для коровы. Вх. Лем. 427.
Коров'я́рня, ні, ж. = Коров'ярка. Вх. Лем. 427.
Коро́в'ячий, а, е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. Ном. № 4099. Ко-
