Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/короваїв

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
короваїв
Берлін: Українське слово, 1924

Короваїв, а, е. Принадлежащій корова́ю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Нп.