Словарь української мови (1924)/короваєць
Зовнішній вигляд
◀ корова | Словарь української мови К короваєць |
короваїв ▶ |
|
Корова́єць, ва́йця, м. 1) = Коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.