Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/короваєць

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
короваєць
Берлін: Українське слово, 1924

Корова́єць, ва́йця, м. 1) = Коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.