клопоту та купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058. Як ось: трус, галас, крик! Гул.-Арт. Кри́ком крича́ти. Громко кричать. Криком кричала: пробі ратуйте!
Крикли́вий, а, е. Крикливый. Ірися… цьохля проклятуща… крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Крикли́виця, ці, ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Кіев. г. Як воно на вашу думку: чи то од Бога оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) мн. Крикли́виці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Мил. 33. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці. Чуб. I. 141.
Кри́княва, ви, ж. Крикъ многихъ голосовъ. Там така крикнява, свиснява. Харьк. Левч. 62.
Кри́кнути. См. Кричати.
Кри́кси, сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ. Ефим.
Крику́ль, ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт). Чуб. I. 311.
Кри́лас, са, м. Клиросъ. На два криласи не можна співати. Ном.
Крила́тий, а, е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. Чуб. I. 13. …вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Шевч. 643. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла. К.
Кри́лаш, ша, м. Помощникъ рыболовнаго атамана. Левиц. Браун. 9.
Кри́лашський, а, е. Принадлежащій помощнику рыболовнаго атамана. Браун. 9.
Криле́чко, ка, с. Ум. отъ крило.
Кри́ллячко, ка, с. соб. ум. Крылья. Вибрала голубка: таке й криллячко, таке й пір'ячко, така й голова, як в мого була. Чуб.
Крило́, ла́, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. 33. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Шух. I. 115. 5) Борть, бокъ лодки. О. 1861. XI. 9. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. Шух. I. 227. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Вас. 170. См. Криси. 8) Часть Ботелева. Шух. I. 214. 9. — орли́не. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. I. 113. Ум. Криле́чко, кри́лонько, крильце́. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 113. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Ном. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. О. 1861. XI. 9.
Криля́, ля́ти, с. Крылышко. Гуси, гуси, лебедята, візьміть мене на крилята. ЗОЮР. II. 19. Ум. Криля́тко. Гуся, гуся, лебедятко, візьми мене на крилятко! ЗОЮР. II. 20.
Крим, му, м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати! Рудч. Чп. 102.
Кри́мець, мця, м. Житель Крыма. Желех.
Кри́мка, ки, ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пиріг завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. 2) Шапка изъ крымскихъ барашковъ. Желех. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. Екатеринодаръ. ( Залюбовск.).
Кримкува́тий, а, е. Лепрозный? Прокаженный? У них батько був кримкуватий та й вони такі. Екатеринодаръ ( Залюбовск.).
Кри́мський, а, е. Крымскій. В кримськім степу пропадали (чумаки). Рудч. Чп. 105.
Крин, ну, м. Раст. Кринъ, Lilium candidum. Роспустись, рожевим крином процвіти! Шевч. В кринах схована криниця. К.
Крини́ця, ці, ж. 1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. Шевч. 15. До доброї криниці стежка утоптана. Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Мнж. 148. Ум. Крини́ченька, крини́чка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Мет. 7. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь. Рудч. Ск. II. 57.
Крини́чаний, а, е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. I. 288. Крини́чана осока́. Раст. Carex praecox.
