Крини́ченька, ки, ж. Ум. отъ криниця.
Крини́чка, ки, ж. Ум. отъ криниця.
Крини́чний и крини́шний, а, е = Криничаний. Умиваюся криничною та водицею. Грин. III. 676.
Крини́човина, ни, ж. Мѣстность, богатая ключами. Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною. МВ. II. 98. Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина, де густа осока покриває долинку, а на долині блищить водиця. Левиц. I. 83.
Крини́чуватий, а, е. О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто. Херс. г.
Крини́шний, а, е. См. Криничний.
Кри́са, си, ж. Крыса. Вигляда, мов криса з крупів. Ном. № 13791.
Криса́к, ка́, м. 1) = Крисаня. Вх. Уг. 247. 2) Оковка на концахъ оси. Желех. Ум. Крисачо́к. Вх. Уг. 247.
Криса́нечка, ки, ж. Ум. отъ крисаня.
Крисани́на, ни, ж. = Крисаня. Ой того я хлопця люблю в жовтій крисанині. Гол. II. 825.
Криса́ня, ні, ж. Шляпа. Мій милий в крисані. Гол. II. 191. Ум. Криса́нечка. Іздоймила крисанечку та й поцілувала. Гол. I. 229.
Крисачо́к, чка́, м. Ум. отъ крисак.
Кри́си, сів, м. мн. 1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски. Левиц. I. 244. 2) Поля шляпы. Рудч. Чп. 248. Чуб. VII. 413. Гол. Од. 69. В солом'яному брилі з широкими крисами. О. 1802. IX. 60. 3) = Крила 7. Черниг. у. Ум. Кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки. Kolb. I. 109.
Крисла́тий, а, е. Вѣтвистый, развѣсистый. Бересток крислатий. Грин. I. 118.
Крислова́тий, а, е = Крислатий.
Криста́ль, лю, м. = Кришталь. Дівчино-ягодо! який у тебе кристаль під носом — як московський патрон. Ном.
Кри́ти, кри́ю, єш, гл. 1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату. 2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88. 3) Сохранять, защищать. Преимущественно въ выраженіяхъ, обращаемыхъ къ Богу и святымъ. Нехай Бог криє! Г. Барв. 310. Крий, Бо́же! Сохрани Богъ! Избави Богъ! Не дай Богъ! Часто употребляется въ значеніи: очень сильно. По небу хмари скрізь погнало, і вітер по землі, крий Боже, заревів! Греб. 376. Так важко зітхнула, що крий Мати Божа! Кв.
Кри́тий, а, е. Покрытый, крытый: Критий кожух, крита хата. Кри́тий віз. Возъ съ верхомъ, будкой. Віз критий, палубчастий. МВ. II. 198.
Кри́тик, ка, м. Критикъ. А критиків хиба не страшно, котрі за помилку одну збентежуть так тебе?.. Алв. 6.
Кри́тика, ки, ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики. О. 1861. X. 136.
Критикува́ти, ку́ю, єш, гл. Критиковать. Надрукованого і критикованого нічого не читав. Шевч. Передм. до Гайдам.
Кри́тися, кри́юся, єшся, гл. 1) Покрываться. У неділю вранці рано поле крилося туманом. Шевч. 95. Улиці, базари крились трупом, плили кров'ю. Шевч. 168. 2) Скрываться, прятаться. У сизому тумані крилося село. Мир. Пов. II. 94. І позад базару через мертвих переступа, криється в пожарі за костьолом. Шевч. 202. Вона од мене, здається б, не крилась. МВ. Сама пішла до його, пішла не криючись. Г. Барв. 399.
Крити́чний, а, е. Критическій. Желех.
Кри́тни́к, ка, м. Кровельщикъ. О. 1862. IX. 8. Він майстер був — критник. О. 1862. VIII. 7.
Криття́, тя́, с. Покровъ, верхъ платья. Не знаю, що в криття, що в рукава. Ном. № 13516.
Криха́, хи́, ж. 1) Кроха. За тую криху мало гріху. Ном. № 113. 2) Малость, небольшое количество. Ум. Кри́шечка, кри́шка. Кришечкою паски розговілась. Г. Барв. 67. Ні кришечки, ні капельки. Ном. № 4241. (Черевань) хоч би кришечку перемінився. К. ЧР. 21. Немає хліба й кришки. Грин. III. 130. Всѣ эти уменшительныя употребляются также и какъ ласкательныя слова. Не говори мені сього, Маню, і не думай про се, моя кришечко! Кв. I. 40. Моя душечко, моя кришечко! Мет. 122.
Кри́хітка, ки, ж. Ум. отъ крихта.
Крихке́нький, а, е. Ум. отъ крихкий.
Крихке́нько, нар. Ум. отъ крихко.
Крихки́й, а́, е́. Хрупкій, ломкій. Вас. 147. Ум. Крихке́нький.
